iznaan@ukr.net 
Наукова школа доктора сільськогосподарських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки україни Бойка Петра Івановича.
Бойко Петро Іванович – головний науковий співробітник відділу сівозмін і землеробства на меліорованих землях ННЦ «Інститут землеробства НААН», доктор сільськогосподарських наук, професор; заслужений діяч науки і техніки України; відомий вчений у галузі землеробства, розроблення та удосконалення сівозмін різних типів і видів, ротацій та спеціалізації; активний пропагандист досягнень науки в сільськогосподарське виробництво; ветеран праці; учасник Великої Вітчизняної війни.
Народився Петро Іванович 10 липня 1934 р. в с. Гаркушинці, нині Миргородського р-ну Полтавської області. У 1962 р. закінчив агрономічний факультет Полтавського сільськогосподарського інституту (нині – Полтавська державна аграрна академія) і здобув кваліфікацію вченого-агронома. Як найближчий учень кандидата сільськогосподарських наук В. О. Пастушенка, доктор сільськогосподарських наук, професор П. І. Бойко очолює наукову школу з 1992 р. Він продовжив розроблення та удосконалення теоретико-методологічних основ оптимальних сівозмін у системах землеробства Лісостепу та Полісся України, дослідження ефективного вирощування сільськогосподарських культур у науково обґрунтованих сівозмінах інтенсивно-екологічного напряму у різних ґрунтово-кліматичних умовах України. Наукова діяльність П. І. Бойка є вагомим внеском у розвиток сучасних наукових основ землеробства, теоретико-методологічних аспектів побудови різних типів та видів сівозмін і пов’язана з Національним Науковим Центром «Інститут землеробства НААН».
Ним здійснено всебічну агротехнічну оцінку попередників сільськогосподарських культур у зв’язку з дією чинників інтенсифікації землеробства. Встановлено ґрунтоекологічні чинники ґрунтовтоми під впливом різних сільськогосподарських культур, а саме: формування негативних алелопатичних ефектів ґрунту і коренів рослин – токсичність при беззмінному вирощуванні. Визначено дію зміни в мікробоценозах чорноземних ґрунтів – зниження питомої ваги малочисельних форм ґрунтових мікроорганізмів і збільшення домінантних для відповідного агрофітоценозу видів, підвищення частки фітотоксичних форм з високою активністю, зменшення чисельності бактерій-активаторів і збільшення бактерій-інгібіторів; роль сільськогосподарських культур у боротьбі з фітотоксичними нематодами, тобто у подоланні ґрунтовтоми, покращанні фітосанітарного стану ґрунту і посівів.
Під керівництвом професора П.І. Бойка науковою школою для умов Лісостепу та Полісся розроблено теоретичні основи і екологічно безпечні технології відтворення родючості ґрунтів та системи управління цим процесом шляхом раціонального землекористування, створення моделей ґрунтозахисних систем землеробства, використання високоефективних добрив та хімічної меліорації. Встановлено біологічні та агроекологічні принципи організації зональних систем сівозмін, побудови систем сівозмін з урахуванням спеціалізації виробництва і різних форм власності на землю, систем відновлювального землеробства для різних форм організації виробництва в умовах Лісостепу і Полісся. Визначено наукові та практичні аспекти довгоротаційних сівозмін для великих господарств різної спеціалізації та короткоротаційних вузькоспеціалізованих сівозмін для фермерських і орендних господарств, сівозмін альтернативного землеробства з максимальним використанням біологічних засобів інтенсифікації, систем землеробства для захисту ґрунтів від ерозії. Обґрунтовано теоретичні та методологічні основи побудови різноротаційних сівозмін для виробництва конкурентоспроможної продукції із застосуванням біологічних засобів інтенсифікації; створення бази даних для побудови науково обґрунтованих сівозмін і структури посівних площ на основі комп’ютерного забезпечення.
Професор П. І. Бойко розробив методичні підходи і комплексні програми та організував закладення тривалих багатофакторних дослідів із встановлення ефективності різноротаційних сівозмін у поєднанні з добривами та способами обробітку ґрунту в Лісостепу України на Драбівській і Панфильській дослідних станціях. За його участю здійснено всебічну агротехнічну оцінку попередників польових культур у поєднанні з дією основних чинників інтенсифікації землеробства: сівозмін, добрив та обробітку ґрунту, а також визначено вплив погодних умов на родючість ґрунту, фітосанітарний стан ґрунту і посівів, урожайність польових культур та якість продукції, економічну і енергетичну ефективність сівозмін. Теоретично обґрунтував інтенсивні екологічно врівноважені сівозміни, які відповідають сучасному та перспективному землеробству.
Вчений вперше організував комплексні фундаментальні дослідження з визначення впливу біологічних чинників родючості ґрунту (наявність різних фітонематод, мікрофлори, токсичність ґрунту – алелопатія) на продуктивність сільськогосподарських культур у сівозмінах, родючість та фітосанітарний стан ґрунту у сівозмінах і беззмінних посівах. Результати досліджень сприяли розвитку вчення з алелопатії в землеробстві та підсилили важливу роль сівозмінного чинника у подоланні негативної дії ґрунтовтоми.
Професор П. І. Бойко підготував 8 кандидатів сільськогосподарських наук, які досягли значних успіхів у науково-дослідній роботі щодо безпосереднього розвитку сівозмін у системах землеробства України.