Національний науковий центр
«Інститут землеробства НААН»

Статут ННЦ “Інститут землеробства НААН”

Свідоцтво про атестацію державної установи

Свідоцтво про підтримку держави 

Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» розпочав свій шлях у 1900 р. з утворення агрохімічної лабораторії Київського товариства сільського господарства та

сільськогосподарської промисловості, яка мала свій штат, а також сільськогосподарські курси. Сьогодні ННЦ „Інститут землеробства НААН” — це одна з найстаріших і найвідоміших наукових установ як в Україні, так і за її межами.

На всіх етапах розвитку сільського господарства країни Інститут очолював провідні напрями досліджень, вченими зроблено вагомий внесок у теорію і практику землеробства, рослинництва, селекції й насінництва, кормовиробництва, луківництва, льонарства і картоплярства України. На базі інституту та його дослідної мережі створено відомі в Україні та за її межами науково-дослідні установи: Інститут кормів і сільського господарства Поділля, Інститут картоплярства, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва, Інститут сільського господарства Полісся, Інститут сільського господарства Карпатського регіону, Закарпатська і Черкаська державні сільськогосподарські дослідні станції.

Нині Інститут є головною науковою установою в Україні, яка визначає засади державної і науково-технічної політики в галузі землеробства, розроблення адаптивно-ландшафтних систем землеробства на основі стабілізації землекористування, збереження і підвищення родючості ґрунтів, підтриманні екологічної рівноваги в агроекосистемах, розроблення новітніх адаптивних технологій вирощування конкурентоспроможної продукції сільськогосподарських культур та їх селекції, заходів ефективного використання інновацій і інвестицій в землеробстві – базовій галузі сільськогосподарського виробництва зон Лісостепу й Полісся України У 1978 р. нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, у 2002 — Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, у 2015 р. – Грамотою Верховної Ради України. Вчені інституту за розроблені ґрунтозахисні системи землеробства та досягнення в селекції пшениці, кукурудзи і сої удостоєні Державних премій СРСР та України у галузі науки і техніки за 1986, 1991 1997 та 2012 роки.

Основні напрями діяльності установи: розроблення сучасних високопродуктивних ресурсозберігаючих систем землеробства, адаптивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, котрі забезпечують ефективне використання землі, прибуткове виробництво продукції як для внутрішнього, так для зовнішнього ринків, що є доступною купівельній спроможності споживачів, формування наукових основ ведення органічного виробництва сільськогосподарської продукції та придатності агроекосистем господарюючих суб’єктів до такої діяльності, розвиток технологій використання альтернативних джерел енергії, консультаційні послуги. На базі інституту створено селекційний центр і технологічний центр із вирощування зернових культур. Нині є головною науковою установою та єдиним координуючим науково-методичним центром в Україні з питань землеробства, регіональним центром наукового забезпечення агропромислового комплексу Київщини.

До мережі ННЦ „Інститут землеробства НААН” входять Черкаська та Панфильська дослідні станції, 3 дослідні господарства. У ННЦ „Інститут землеробства НААН” працюють понад 260 співробітників, з них 17 докторів і більше 70 кандидатів наук. Інститут має більше 1200 завершених науково-технічних розробок, у тому числі ним створено понад 200 високопродуктивних, стійких до хвороб сортів і гібридів сільськогосподарських культур, з яких 134 нині занесено до Державного реєстру сортів рослин України. Ведеться селекційна робота з 22 культурами. Щорічно господарствам України реалізується близько 4500 т елітного насіння зернових культур і трав. Сучасні розробки – інновації інституту дозволяють аграріям забезпечити прибуткове виробництво у галузі рослинництва, оптимізацію агроландшафтів, ефективну систему землеустрою, збереження і відновлення ресурсів в умовах трансформації земельних відносин та зміни клімату, а також розвиток інших пріоритетних напрямів аграрної науки України. Маючи відповідні акредитаційні посвідчення, ННЦ „Інститут землеробства НААН” проводить різносторонній аналіз стану ґрунту, рослин, води, розробляє землевпорядні проекти з наданням відповідної документації.

Тривалий час інститут успішно співпрацює з науково-дослідними установами багатьох країн, у тому числі Польщі, Німеччини, США, Японії, Бельгії, Білорусі, Азербайджану, Казахстану, Російської Федерації та інших. Вчені інституту брали участь у виконанні міжнародних проектів: по лінії ООН із розроблення „Програми сприяння сталому розвитку в Україні” та ФАО ООН „Кормові і пасовищні ресурси країн світу” і представлені в них із зазначеної проблеми від України.


Микола Адамович Ткаченко

 

Народився 20 січня 1968 р. у с. Станішівка Іванківського району Київської області. У 1986 р. закінчив  Боярський фаховий коледж НУБІП України, у 1993 р. – агрономічний факультет Національного університету біоресурсів і природокористування України. У 1993-1995 рр. працював головним агрономом у колгоспі ім. Чкалова (с. Обуховичі, Іванківського району, Київської області). Потім навчається і в подальшому працює в ННЦ  «Інститут землеробства НААН». У 1995-1998 рр. – аспірант лабораторії агроґрунтознавства, 1998-2011 рр. – молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії агроґрунтознавства, 2011-2021 рр. – заступник директора з наукової роботи, водночас – завідувач відділу агроґрунтознавства і ґрунтової мікробіології. З 2021 р. – директор ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук «Ефективність агрохімічних факторів відтворення родючості дерново-підзолистих ґрунтів Центрального Полісся України» захистив у 2001 р. Вчене звання старшого наукового співробітника Ткаченку М. А. присвоєно у 2005 р. У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Відтворення родючості сірих лісових ґрунтів за різних систем удобрення та хімічної меліорації у Правобережному Лісостепу» за спеціальністю «агроґрунтознавство і агрофізика». У 2020 р. Ткаченка М. А. обрано членом-кореспондентом НААН за напрямом Агрономія (сільськогосподарські меліорації).

Ткаченко М.А. є відомим вченим у галузі відтворення родючості кислих ґрунтів, що піддаються інтенсивному обробітку та значному агрохімічному впливу. Під його науковим керівництвом обґрунтовані та встановлені оптимальні параметри формування поживного й стабільного кислотно-лужного режиму, що запобігає негативним наслідкам інтенсивного антропогенного впливу на орні ґрунти, забезпечуючи високий рівень реалізації потенціальної продуктивності сільськогосподарських культур з високим рівнем окупності енергії.

Ним виявлено характер змін і сутність механізмів ґрунтоутворення в сірих лісових ґрунтах та вплив основних чинників антропопедогенезу, встановлено закономірності розвитку ґрунтових процесів в агроценозах, визначено особливості розвитку процесу антропогенного підкислення сірих лісових ґрунтів, установлено можливості і шляхи відновлення їх родючості, що втрачені внаслідок тривалої інтенсивної експлуатації в землеробстві. Розроблено принципи оптимізації кислотно-лужного стану й ефективного використання потенційної родючості ґрунтів на основі ресурсних можливостей виробництва і необхідності оптимізації процесів ґрунтоутворення.

Ткаченком М.А. визначено особливості варіювання запасів гумусу в профілі ґрунту та його якісні зміни в часі за різних рівнів агрохімічного забезпечення технологій вирощування сільськогосподарських культур, вивчено умови формування структури обмінних катіонів у ґрунтовому вбирному комплексі та особливості її поліпшення цілеспрямованим внесенням природних меліорантів. Визначено особливості трансформації кислотно-основних властивостей кислих сірих лісових ґрунтів та встановлено тривалість меліоративного впливу на кореневмісний шар ґрунту після хімічної меліорації, встановлено кількісні зміни вмісту рухомих форм елементів живлення рослин у ґрунті за впливу комплексної хімічної меліорації, систем удобрення та їх поєднання. Встановлено закономірності протікання ґрунтотворних процесів у вториннопідкислених сірих лісових ґрунтах, за інтенсивного землеробства, розроблено методи їх поліпшення, розраховано економічну й енергетичну ефективність застосування засобів меліоративного впливу для типових польових сівозмін на сірих лісових ґрунтах. Результати цих досліджень неодноразово доповідались на міжнародних та всейкраїнських конференціях, впроваджуються у виробництво широкою агрономічною громадськістю.

За період наукової діяльності М.А. Ткаченко опублікував понад  150 наукових праць, має два патенти на винаходи. Основні його праці мають першочергове наукове та практичне значення і присвячені вирішенню важливої проблеми – підвищенню продуктивності і стабільності землеробства, ефективності хімічної меліорації, особливо у частині збереження та відтворення родючості ґрунтів.

Під його керівництвом захищено три кандидатські дисертації, ведеться підготовка трьох аспірантів та двох здобувачів наукового ступеня доктора наук. За багаторічну плідну наукову діяльність нагороджений Почесними грамотами та відзнакою Президії НААН і Міністерства  аграрної політики України.