Кормовиробництво

Відділ кормовиробництва

Витоки відділу кормовиробництва беруть свій початок з 1944 р., коли було створено лабораторію луківництва. З того часу науковці підрозділу плідно працюють над розв’язання проблем виробництва кормів. Значний вклад у минулі роки зі становлення кормовиробництва і луківництва внесли такі відомі вчені, як М.В. Куксін, А.В. Боговін, В.Г. Кургак, Ф.М. Архипенко. Вагомий внесок у розв’язанні генетичних проблем кормових культур і створенні нових високопродуктивних  стійких біологічних форм багаторічних трав зробили визнанні селекціонери К.М. Мірюта, А.Ф. Бобер, І.М. Драч, Д.А. Рибак, М.А.Сердюк та ін.

Науковими здобутками відділу є розроблені для Полісся і Лісостепу технологій: формування подовжених зелених, сировинних та пасовищних конвеєрів надходження зеленої маси різного призначення; вирощування на польових землях  кормових культур в основних і сумісних посівах; створення та раціонального використання культурних пасовищ;  відтворення та раціонального використання лучних угідь на землях, що виводяться з інтенсивного обробітку; формування сіяних бобово-злакових травостоїв з підвищеною стійкістю бобових компонентів.  Розроблено класифікацію, на підставі якої проведено крупномасштабне геоботанічне обстеження лучних угідь України, а також державні стандарти на технічні умови різних видів кормів, методи визначення показників якості кормів та культуртехнічного стану лучних угідь, загальні вимоги та настанови на технологічні процеси їх поліпшення та раціонального використання, терміни і визначення понять у кормовиробництві і луківництві, загальні вимоги та  настанови щодо формування газонів.

Відділ розробляє еколого-біологічні й технологічні основи формування кормових фітоценозів  для виробництва високоякісних кормів на польових землях та природних кормових угіддях  Полісся та Лісостепу України, а також програму, напрями та методи досліджень у кормовиробництві і луківництві. Удосконалює  базові розробки стосовно: технологій вирощування на орних землях багаторічних та однорічних традиційних і малопоширених  культур в одновидових та сумісних, основних і повторних  посівах з метою отримання сировини для виробництва кормів і біопалива; подовжених у ранньовесняний і пізньоосінній періоди зелених, сировинних, пасовищних конвеєрів безперервного надходження зеленої біомаси для виробництва різних видів  трав’яних кормів на польових землях і лучних угіддях; способів  підвищення ефективності
використання  генетичного  потенціалу наявних видів і нових сортів кормових культур  при формуванні кормових і  біоенергетичних ресурсів; теоретичних і практичних основ підвищення ефективності використання  потенціалу бобових трав як джерела дешевого симбіотичного азоту у кормовиробництві і луківництві; технологічних заходів з вирощування кормової сировини за органічного виробництва; способів ефективного використання малопродуктивних та деградованих ерозійно небезпечних земель, що вилучаються із інтенсивного обробітку під лучні угіддя; методичних основ екологічного аналізу  лучних біогеоценозів з  поглибленням уявлення про них як кормовиробничих та природоохоронних об’єктів; заходів, спрямованих на послаблення негативної дії  змін клімату при виробництві кормової та біоенергетичної сировини.

 

Відділ  вивчає вплив еколого-біологічних і технологічних факторів  на продуктивність, особливості формування ценозів кормових культур на польових землях та лучних угіддях, хімічний склад, поживність та енергоємність кормів, а також  апробує і впроваджує результати своїх досліджень у сільськогосподарське виробництво.

Науковий підрозділ надає консультативну і методичну допомогу із впровадження  розробок  і передового досвіду з питань кормовиробництва і луківництва у сільськогосподарське виробництво.

Співробітники відділу також проводить дослідження з вивчення генетичної природи ознак, які визначають тип розмноження, рівень заплідненості та плодоутворення люцерни посівної і конюшини лучної (тетраплоїдної), вивчення міжвидової і міжродової гібридизації, а також поліплоїдії видів злакових трав та роздільноплідності буряків кормових.

За даними державного сортовипробування сорт стоколосу безостого Арсен перевищує стандарт за продуктивністю сухої речовини на 26% та має високий вміст білка. Сорт костриці лучної Катріна, за даними державного сортовипробування, перевищує стандарт за продуктивністю сухої речовини на 1,5 т/га або на 26%. Ці сорти є найбільш конкурентоспроможними. Створені у відділі сорти максимально адаптовані до умов вирощування їх в Україні, відрізняються довговічністю, стійкістю до хвороб і є одними з кращих для створення сіножатей та пасовищ.

Сорти низових багаторічних злакових трав з успіхом використовуються в озелененні населених пунктів України. Вони відрізняються від іноземних сортів довговічністю, стійкістю до вимерзення і є найбільш придатними для використування в Україні. Сорт пажитниці багаторічної Андріана-80 є найбільш зимостійким та довговічним. В умовах Півночі та Сходу України цей сорт не лише витримує морози, а й льодяну кірку, що часто трапляється в наших умовах.

За результатами багаторічних досліджень у відділі створено висококонкурентні сорти, які впроваджуються у с.-г. виробництво:

– люцерна посівна – Либідь, Ольга, Роксолана, Ярославна;

– люцерна серповидна – Наречена Півночі;

– конюшини лучна – Поліс, Полісянка;

– буряк кормовий – Сонет, Рубікон;

– пажитниця багатоквіткова – Лагідна, Ярослав;

– пажитниця багаторічна – Лучана, Мрія, Святошинський, Андріана-80;

– грястиця збірна – Українка;

– тимофіївка лучна – Вишгородська;

– костриця лучна – Катріна;

– костриця червона – Богданка;

– стоколос безостий – Арсен;

– костриця оеретяна – Доменіка;

– костриця овеча – Дєва;

На даний час до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» занесено 33 сорти кормових культур відділу кормовиробництва ННЦ «Інститут землеробства НААН». А чотири з них визначено як національні стандарти. Вирощене оригінальне насіння реалізується за ліцензійними угодами.

Очолює відділ кандидат сільськогосподарських наук,

Сергій Миколайович Слюсар

тел. (067) 9854231

E–mail: iznaan@ukr.net; slyusar_sm@ukr.net