31 січня 2023 року з 10:00 до 16:00 за Київським часом у малій конференц-залі Президії НААН (м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9) відбулося засідання розширеного бюро Відділення землеробства, меліорації та механізації Національної академії аграрних наук України. Порядок денний передбачав заслуховування звітів про виконання у 2022 р. програм наукових досліджень НААН. Захід проходив під головуванням віцепрезидента Національної академії аграрних наук України, академіка НААН А.С. Заришняка. До участі у засіданні було запрошено провідних вчених України з питань землеробства, меліорації, механізації, ґрунтознавства, агрохімії, мікробіології.
З доповіддю про виконання Програми наукових досліджень НААН 02 «Системи землеробства за оптимізації землекористування в агроландшафтах» («Системи землеробства і землекористування») виступив директор Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», член-кореспондент НААН М.А. Ткаченко, який наголосив, що за сучасних умов мілітарних дій і майбутнього поствоєнного відродження України агропромисловий комплекс залишається чи не єдиною галуззю, яка формує експортний потенціал держави. Тому розроблення наукових основ інноваційного спрямування розвитку основоположної його галузі – землеробства у системі ефективного землекористування на еколого-ландшафтній основі – є одним з найактуальніших проблем вітчизняної аграрної науки.
Доповідач ґрунтовно висвітлив результати фундаментальних, прикладних та короткотермінових прикладних досліджень за 57 завданнями, що входили до програми у 2022 році та були спрямовані на розроблення:
- інноваційних програмних засад у сфері раціонального використання та охорони земель,
- новітніх систем землеробства для Полісся, Лісостепу і Степу України, зокрема удосконалення структури посівів, чергування культур та ефективності польових сівозмін, систем обробітку ґрунту, контролювання сегетальної рослинності, удобрення та заходів збереження і відтворення родючості ґрунтів,
- науково-методичних основ функціонування органічного виробництва сільськогосподарської продукції в аграрних господарствах України.
Зокрема, за підпрограмою 1«Оптимізація землекористування і захист ґрунтів від ерозії в агроландшафтах» визначені та обґрунтовані системоутворюючі зв’язки між елементами ерозійної геосистеми, узагальнено та поглиблено систему оцінювання ландшафтно екологічної ситуації в системах землекористування за урахування екстремальних погодно-кліматичних умов, нові підходи до методики моніторингу ерозійно-акумулятивних процесів в деградованих агроландшафтах, що сприятиме реалізації довгострокових цілей сталого розвитку систем землеробства і землекористування.
У результаті досліджень за підпрограмою 2 «Високопродуктивні екологічно збалансовані системи землеробства для Лісостепу і Полісся України» встановлено особливості формування водного і поживного режимів, показників щільності будови ґрунту, урожайності та продуктивності екологічно збалансованих різноротаційних сівозмін залежно від тривалого застосування різних систем полицевого обробітку та технології No-till, вплив способів обробітку ґрунту і гербіцидів на формування видового складу бур’янових угруповань і актуальної забур’яненості сівозмін, визначено зміни родючості ґрунтів Лісостепу і Полісся за основними фізико-хімічними показниками залежно від доз і форм хімічних меліорантів та добрив, розроблено наукові принципи хімічної меліорації ґрунту за рахунок оптимізації удобрення культур сівозміни із застосуванням лужноземельних елементів і мікробних препаратів, сформовано систему показників трансформації органічної речовини, біологічної і мікробіологічної активності ґрунту за різних рівнів удобрення.
За підпрограмою 3 «Сталі системи землеробства для зони Степу» обґрунтовано умови формування урожайності культур сівозмін залежно від способів обробітку, оптимізації водно-фізичних властивостей та регулювання біологічної активності ґрунту в сівозмінах зони Степу; визначено вплив систем удобрення та мікробних препаратів на зміну продуктивності культур; сформовано науково-методичні рекомендації з основ еколого-безпечного функціонування агрофітоценозів на неполивних землях Південного Степу.
За підпрограмою 4 «Системи землеробства для виробництва органічної сільськогосподарської продукції» визначено динаміку фізико-хімічних і агрохімічних показників ґрунту при застосуванні засобів біологізації в сівозмінах Лісостепу і Полісся; встановлено оптимальні параметри елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур за органічної системи землеробства; встановлено особливості фітоценотичного взаємовпливу культурних та сегетальних видів рослин, розроблено науково обґрунтовані заходи з використання біологічних препаратів інсектицидної і фунгіцидної дії та регламенти їх застосування на рослинах зернових, зернобобових культур і картоплі.
М.А. Ткаченко ознайомив присутніх з пропозиціями, наданими центральним і місцевим органам влади щодо нормативно-правового забезпечення розвитку галузі землеробства, відомостями щодо науково-організаційної роботи із рекламування наукових розробок, видання літератури та публікаційної активності установ мережі НААН, які брали участь у виконанні програми, окреслив актуальні напрями і перспективи подальших досліджень.
Рецензенти ‑ член-кореспондент НААН В.М. Сінченко, заступник директора з наукової роботи Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, член-кореспондент НААН А.П. Шатковський, заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН, С.А. Романова, заступниця генерального директора з наукової діяльності Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», а також експерт академік НААН С.А. Балюк, в.о. директора ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН ‑ у своїх виступах наголосили, що представлений звіт заслуговує позитивної оцінки, висвітлює наукові здобутки установ мережі НААН в галузі землеробства, які спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки України та сталого розвитку сільського господарства держави в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.
Звіт схвалено та рекомендовано до затвердження на засіданні Президії НААН.