iznaan@ukr.net 
25 січня 2023 року о 10:00 за Київським часом у малій конференц-залі Президії НААН (м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9) відбулося засідання Президії Національної академії аграрних наук України під головуванням президента Національної академії аграрних наук України, академіка НААН Я.М. Гадзала. До участі у засіданні було запрошено директорку Управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації Л.М. Щуревич, в.о. директора ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН, академіка НААН С.А. Балюка, директора Інституту сільського господарства Полісся НААН, академіка НААН С.М. Рижука, заступницю генерального директора з наукової діяльності Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» С.А. Романову, координаторку проєкту ГЕФ ФАО ООН з інтегрованого управління природними ресурсами О.О. Девіс, провідних вчених України з питань землеробства, меліорації, механізації, ґрунтознавства, агрохімії, мікробіології, представників Міністерства аграрної політики і продовольства України, закладів вищої освіти аграрного та екологічного профілю, керівників аграрних підприємств.
Директор ННЦ «Інститут землеробства НААН», член-кореспондент НААН М. А. Ткаченко виступив на засіданні з доповіддю «Сучасний стан та перспективи формування систем землеробства та землекористування в контексті локальних та глобальних викликів: науковий супровід та ефективність впровадження».
В доповіді було наголошено на актуальності проблематики глобального переходу до сталості системи сільськогосподарського землекористування та землеробства, що потребує здійснення цілого комплексу заходів на національному, регіональному та локальному рівнях в умовах воєнного та повоєнного періоду відбудови держави.
Аграрний сектор економіки є найбільш чутливим до проблем, пов’язаних із зміною клімату, продовольчою та водною безпекою, деградацією земель та втратою біорізноманіття, тоді як має формувати продовольчу безпеку, необхідність посилення якої стало особливо відчутною у період збройної агресії рф.
Це актуалізує необхідність проведення наукових досліджень, спрямованих на удосконалення ґрунтоводоохоронних моделей систем землеробства з контурно-ландшафтною організацією території землекористувань за урахування інтегрованих систем управління земельними і водними ресурсами, охорони родючості ґрунтів і водних екосистем, формування сталих агроландшафтів в контексті запобігання зміни клімату через скорочення антропогенних викидів і збільшення абсорбції парникових газів та забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку аграрного сектору держави.
Наукове обґрунтування цих та суміжних питань здійснюється ученими Національної академії аграрних наук України в сучасних умовах в контексті розроблення проекту Дорожньої карти євроінтеграції аграрного сектора економіки України та в рамках програм наукових досліджень НААН: «Системи землеробства і землекористування»; «Ґрунтові ресурси України: інформаційне забезпечення, раціональне використання, менеджмент, технології»; «Сталий розвиток Карпатського регіону в умовах реалізації європейських пріоритетів»; «Сталий розвиток агросфери Полісся»; «Екологічна безпека агросфери»; «Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату»; «Зрошуване землеробство»; «Гнучкі технологічні процеси та їх технічне забезпечення»; «Агрокосмос»; «Сільськогосподарська мікробіологія»; «Біоконтроль» та ін.
В рамках цих програм розроблено теоретико-методологічні та прикладні основи і механізми функціонування інноваційних систем землеробства шляхом удосконалення сівозмін різної ротації, ґрунтозахисних енергозберігаючих систем обробітку ґрунту, ефективних прийомів та методів контролювання сегетальної рослинності у посівах польових культур, систем хімічної меліорації та мінерального живлення рослин із залученням відновлюваних ресурсів, що забезпечують стале зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції за збереження і відтворення продуктивних функцій ґрунтів.
У регіональному аспекті запропоновані основні складові систем землеробства з врахуванням зміщення меж агрокліматичних зон, зниження рівня вологозабезпеченості та зростання кількості теплових ресурсів, а також впливу таких змін на функціональний стан ґрунтового покриву, що задіяний в землеробстві. Визначено особливості розвитку інноваційних форм управління земельними ресурсами за умов децентралізації управління територіальним розвитком.
На місцевому рівні у виробництво впроваджено ряд ефективних технологічних рішень, які забезпечили високий економічний ефект. Зокрема, розроблено проект організації території з науковим обґрунтуванням проектних рішень щодо змін у структурі сільськогосподарських угідь на засадах екологобезпечного використання земель, що забезпечить підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки використання земельних ресурсів, на прикладі ДП ДГ «Олександрівське» ННЦ «Інститут землеробства НААН» на території Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН на території Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, ДП ДГ «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН в межах Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області.
Разом з тим, враховуючи соціальну, виробничу та екологічну ситуацію, що склалася в аграрному землекористуванні держави в умовах воєнного стану, виникає нагальна потреба пошуку нових підходів безпечного використання земельних угідь та досягнення високопродуктивного аграрного виробництва на них за умов сталості і екологізації. З початку повномасштабного вторгнення до Єдиного реєстру збитків внесено 1042 факти подій, що сталися на території України внаслідок збройної агресії рф та спричинили шкоду довкіллю. Екологічна шкода за врахування широкомасштабних воєнних дій оцінюється в $35,3 млрд. В Україні у 2022 р. викиди вуглецю збільшилися на 23%, порівняно з 2021 р., а через військову агресію рф в атмосферу потрапило близько 33 мільйонів тонн СО2.
На часі наукові пошуки з питань формування технічних, агротехнологічних та біологічних відновлювальних заходів на землях сільськогосподарського призначення на територіях, порушених внаслідок воєнних дій, проектування і впровадження агротехнічних прийомів, спрямованих на відновлення, охорону та підвищення родючості ґрунтового покриву аграрних белігеративних ландшафтів.
За результатами обговорення доповіді Президія Національної академії аграрних наук України постановила здійснити ряд заходів, направлених на системне вирішення актуальних питань подальшого інноваційного розвитку і ведення систем землеробства і землекористування, опрацювання напрямів відновлення, реабілітації та подальшого високопродуктивного використання земель сільськогосподарського призначення, порушених внаслідок воєнних дій
