Стратегічні напрями розвитку систем землеробства та землекористування в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави

13 травня 2024 року о 10:00 за Київським часом у малій конференц-залі Президії НААН (м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9) відбулося засідання Президії Національної академії аграрних наук України під головуванням президента Національної академії аграрних наук України, академіка НААН Я.М. Гадзала.

До участі у засіданні було запрошено першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Т.М. Висоцького, директорку Управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації Л.М. Щуревич, в.о. директора ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН, академіка НААН С.А. Балюка, директора Інституту сільського господарства Полісся НААН, академіка НААН С.М. Рижука, заступницю генерального директора з наукової діяльності Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» С.А. Романову, головного наукового співробітника лабораторії аерокосмічного зондування агросфери Інституту агроекології і природокористування НААН, академіка НААН О.Г. Тараріко, провідних вчених України з питань землеробства, меліорації, механізації, ґрунтознавства, агрохімії, мікробіології, представників Міністерства аграрної політики і продовольства України, закладів вищої освіти аграрного та екологічного профілю, керівників аграрних підприємств.

Директор ННЦ «ІЗ НААН», член-кореспондент НААН М. А. Ткаченко виступив на засіданні з доповіддю «Стратегічні напрями розвитку систем землеробства та землекористування в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави».

Початок воєнних дій після економічного піднесення у 2021 році завадив прогресові зміцнення продовольчої безпеки. Так, частка валової доданої вартості аграрної галузі скоротилася в національній економіці з 10,8 % урожайного 2021 року до 8,2 % у воєнний 2022 рік. Хоча навіть під час активних бойових дій майже третина агропродовольчої продукції експортується та забезпечує більш як половину надходжень валютної виручки держави. За врахування основних положень, які зазначені в Законі України «Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року» виникає нагальна необхідність перегляду пріоритетів розвитку систем землекористування та землеробства.

Земельний фонд України складається із земель, що мають різноманітне функціональне використання. Загальна площа земель держави складає близько 60,4 млн га, а це майже 7% території Європи. Зокрема, сільськогосподарські угіддя становлять близько 19% загальноєвропейських, у т. ч. рілля майже 27%. Показник площі сільськогосподарських угідь у розрахунку на душу населення є найвищим серед європейських країн. У процесі землекористування земельні ресурси, як важлива екологічна компонента навколишнього природного середовища, зазнають суттєвого екологічного навантаження. Саме спосіб використання сільськогосподарських земель в аграрному виробництві досить часто стає першопричиною виникнення і проявів деградації продуктивних земель, пов’язаних з прогресуючою втратою родючості ґрунтів, посиленням процесів дефляції та водної ерозії.

Зростаючі екологічні загрози поставили у пріоритет питання необхідності поетапного відновлення природних екосистем до безпечного рівня та переходу на нові засади економічного розвитку, серед яких ключову роль відіграє концепція розвитку «зеленого» курсу, ефективнішого ресурсо- та енергоспоживання, зниження рівнів викидів CO₂, в тому числі і в аграрному секторі економіки.

Цей відносно новий напрям розвитку суспільної парадигми активно поширюється у світі та має своє відображення в Україні, зокрема і в науковому середовищі, що обумовлює необхідність розроблення комплексної системи заходів щодо еколого-економічної регламентації використання земель в системах землеробства на основі забезпечення вимог збереження, стійкості навколишнього середовища, його здатності до саморегуляції та відновлення початкового стану агроекосистем.

Сьогодні наукові дослідження мережі наукових установ НААН спрямовані на отримання нових знань про закономірності функціонування землеробських систем; науково обґрунтовану організацію земельних угідь; застосування адаптивних агротехнологій та створення новітніх наукових продуктів, здатних забезпечити збільшення обсягів виробництва конкурентноспроможної продукції землеробства.

В Національному науковому центрі «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» за результатами досліджень обґрунтовано теоретико-методологічні принципи та науково-практичні заходи з розроблення моделей ґрунтоводоохоронних агроландшафтних систем землеробства за формування організаційно-економічного механізму ведення систем землекористування. Сформовано еколого-економічну модель організації території землекористувань сільськогосподарських підприємств на засадах адаптивного землевпорядкування. Запропоновано високоефективні екологічно збалансовані сівозміни, розроблено адаптивні природоохоронні системи обробітку ґрунту та удобрення, які враховують ґрунтово-кліматичні особливості природних зон і підзон України, системи заходів контролювання сегетальної рослинності в різноротаційних сівозмінах, що забезпечують стабілізацію галузі землеробства, зниження рівня забур’яненості у 1,8–2,5 рази, збільшення продуктивності культур на 15–20 % та підвищення сукупної продуктивності 1 га ріллі на 14–18%. Запропоновано агровиробникам високопродуктивні ресурсоощадні та інтенсивні технології вирощування польових культур за відновлювального та органічного землеробства. Адаптивна технологія вирощування пшениці м’якої озимої забезпечила врожайність 9,5 т/га зерна 1 класу якості, рентабельність виробництва 125%. В результаті впровадження наукових розробок із середньострокових пріоритетних напрямів досліджень до спецфонду надійшло 5362,2 тис. грн.

Для ґрунтозахисного землеробства важливого значення набуває максимальне застосування побічної продукції рослинництва – соломи, стебел, гички, інших відходів у подрібненому стані та сидерація, які збільшують шпаруватість ґрунту і його водопоглинальну здатність.

Разом з тим, впровадження елементів відновлювальної системи землеробства, включає широкий спектр застосування хімічних меліорантів, біопрепаратів, гуматних добрив, стимуляторів росту, а також макро- і хелатних розчинів мікроелементів, регуляторів росту і антистресантів для позакореневого підживлення посівів сільськогосподарських культур. Такий підхід забезпечує можливість зниження доз мінеральних добрив до 50% за отримання високої продуктивності культур.

Важливою складовою відновлюваного землеробства є впровадження біоконверсії органічних відходів тваринництва і птахівництва. У ННЦ «ІЗ НААН» та Інституті ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського розроблено технології створення органо-мінеральних біоактивних добрив із застосуванням органічних добрив природного (торф, сапропелі озерні, леонардит), тваринного (підстилковий гній ВРХ, тверда фракція відходів свинокомплексів, пташиний послід)і антропогенного походження (осади стічних вод, дигестат біогазових установок), які мають удобрювальні, сорбційні, меліоративні та біотичні властивості. За рахунок введення до складу ОМБД специфічної біоти, посилюється біологічна активність ґрунту.

Наукові установи НААН розпочали дослідження щодо нівелювання ризиків для продовольчої безпеки держави внаслідок збройної агресії російської федерації шляхом розроблення окремих елементів систем землеробства і землекористування на пошкоджених війною землях. Зокрема, науковцями ННЦ «Інститут землеробства НААН» розроблено теоретичні засади ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, порушених в результаті проведення воєнних дій, та розроблено комплекс практичних заходів шляхом впровадження «Проєкту рекультивації агроландшафтів залежно від ступеня та стану порушеності території». В ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» розроблено новий напрям наукових досліджень з визначення впливу воєнних дій на агроекологічний стан земель сільськогосподарського призначення (розроблено цифрові карти руйнації ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь в зоні бойових дій, методологічні та методичні засади визначення збитків завданих ґрунтам України).

Науковцями Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Інституту водних проблем і меліорації НААН обґрунтовано напрями відновлення меліорованих земель на деокупованих територіях України, зокрема в зоні впливу Каховського водосховища, запропоновано до практичного використання комплекс технологічних рішень, які можуть бути впроваджені в умовах повоєнної відбудови України.

Науково-дослідними установами НААН підготовлено рекомендації щодо відновлення та придатності до використання затоплених земель в наслідок підриву греблі Каховської ГЕС на період до 2030 року; мінімізації збитків для сільськогосподарських підприємств з метою унеможливлення загроз продовольчої безпеки в наслідок руйнування греблі Каховської ГЕС та придатності для використання сільськогосподарських земель у постраждалих від затоплення регіонах.

Для ефективного впровадження наукових розробок у виробництво науковцями НААН підготовлено низку пропозицій до законодавчих та розпорядчих актів, які охоплюють основні аспекти забезпечення продовольчої безпеки держави.

У розвиток розроблення програмних засад наукового забезпечення управління ризиками продовольчої безпеки в умовах воєнного стану і повоєнного відновлення необхідно розширити та поглибити наукоємність комплексних досліджень з визначення агроекономічної та виробничої ефективності сучасних систем землеробства за впровадження заходів з організації території в системах землекористування, визначити дольову участь поєднання агротехнологічних та землевпорядних заходів у формуванні врожайності сільськогосподарських культур.

Таким чином, сучасні та перспективні стратегічні напрями, які розроблені та впроваджуються провідними фахівцями наукових установ НААН України у сфері раціонального використання та охорони земель повною мірою відповідають Національним завданням, сформованим згідно означених в Указі Президента України №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» Національним Цілям сталого розвитку, зокрема:

Ціль 2. Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства (Національні завдання 2.2 Підвищити вдвічі продуктивність сільського господарства, насамперед за рахунок використання інноваційних технологій, 2.3 Забезпечити створення стійких систем виробництва продуктів харчування, що сприяють збереженню екосистем і поступово покращують якість земель та ґрунтів, насамперед за рахунок використання інноваційних технологій).

Ціль 13. Вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками. 13.1 Підвищити опірність і здатність адаптуватися до небезпечних кліматичних явищ і стихійних лих у всіх країнах. 13.2 Включити заходи реагування на зміну клімату в політику, стратегії та планування на національному рівні.

За результатами обговорення доповіді Президія Національної академії аграрних наук України постановила підготувати та подати до Президії НААН для подальшого подання до Мінагрополітики проєкт Концепції відновлення земель сільськогосподарського призначення, які зазнали порушень і забруднень в результаті військових дій, в контексті реалізації Указу Президента України від 09 жовтня 2023 року № 681/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 09 жовтня 2023 року «Про Стан забезпечення продовольчої безпеки», а також при корегуванні завдань наукових досліджень на 2025 рік, а також формуванні програм наукових досліджень на 2026-2030 рр. передбачити проєкти фундаментальних і прикладних досліджень з питань щодо відновлення, реабілітації, рекультиваціїї та подальшого високопродуктивного використання земель сільськогосподарського призначення, порушених внаслідок воєнних дій.