Впродовж останніх років в Україні спостерігається тенденція до підвищення температури повітря зі значним дефіцитом вологи у весняно-літній період. Причому, у 2020 р., на відміну від попередніх років, опади у зимовий період не забезпечили достатні запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на початок березня. До середини ІІІ декади квітня ситуація погіршилася за рахунок тривалого бездощового періоду та критично низької відносної вологості повітря (нижче 30 %), що призвело до прояву суховійних явищ і, як наслідок, до значного дефіциту вологи у посівному шарі. Разом з тим, сівба проса у надранні строки (ІІ – початок ІІІ декади квітня) з метою ефективнішого використання залишків вологи у посівному шарі також була небажаною внаслідок нестійкої та прохолодної погоди.
Крім того, просо – одна із найбільш пристосованих культур до посухи. Воно відзначається високою жаростійкістю. Параліч продихів у проса спостерігається при температурі 38-40 °С лише через 49 год., тоді як у ярої пшениці – через 17 год., а у вівса вони паралізуються вже через 5-7 год. Рослини проса економно витрачають вологу. Для проростання насіння достатньо всього 25-30 % води від його маси. Просо здатне формувати вузлові корені при мінімальній вологості ґрунту. Все ж, ріст кореневої системи і надземної маси за тривалої посухи (1-1,5 місяця) затримується, на рослинах формуються суцвіття малих розмірів, які часто бувають безплідними. Тому для проса теж необхідна достатня кількість вологи в ґрунті, особливо в період формування генеративних органів – приблизно за декаду до викидання волотей. У проса рідко спостерігається запал зерна, його коренева система добре забезпечує суцвіття водою навіть тоді, коли в ґрунті кількість вологи наближається до мертвого запасу.
У технологічному циклі вирощування проса сівба – найвідповідальніший етап. За планування цього агрозаходу необхідно враховувати біологічні особливості не лише культури, але, зокрема, й сорту. Адже, починаючи з цього періоду, визначаються сортові особливості технології, які є запорукою отримання врожаю на рівні 5-6 т/га і більше, які здатні забезпечувати сорти ННЦ «Інститут землеробства НААН».
Підбір сортів. Важливим чинником при виборі сорту проса є його стійкість до осипання, адже цей показник є визначальним у визначенні способів збирання. У разі відсутності засобів для проведення двофазного збирання рекомендуємо звернути увагу на сорти проса селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН, зокрема, Омріяне, Чабанівське, Живинка, які завдяки високій стійкості до осипання (8,5-9,0 балів) можна збирати прямим комбайнуванням за вологості зерна 15,5-16,0% без істотних втрат врожайності, тоді як збирання за такої вологості інших сортів може призвести недобору 30-40% врожаю.
Необхідно зазначити також, що рослини проса сортів Київське 87, Омріяне, Веселка, Київське 96, Заповітне, Чабанівське, Новокиївське 01 практично не уражуються сажковими хворобами (стійкі до 9-11 рас сажки із 12 відомих на теперішній час), мають високу стійкість до пошкодження просяним комариком.
Як уже було зазначено раніше, вказані сорти, за дотримання технології, здатні стабільно забезпечувати урожайність на рівні 5-6 т/га. Сорт проса Омріяне у виробничих умовах Великобританії забезпечує продуктивність на рівні 10 т/га (2014-2016 рр.)
Готування насіння до сівби. Враховуючи викладене вище, за сівби сортів проса селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН насіння не потрібно обробляти проти сажки, а з іншими поширеними хворобами борються симптоматично в період вегетації культури. Інші сорти перед сівбою необхідно протруїти. Дієвим заходом покращення ефективності вирощування проса є обробка насіння асоціативними штамами мікроорганізмів, що забезпечує підвищення продуктивності на 10-20% залежно від погодних умов (тобто додатково в межах 1 т зерна з га).
Враховуючи стійкі кліматичні зміни, які проявляються уже не один рік поспіль, за передпосівної обробки насіння необхідно звернути увагу на препарати, які сприяють його проростанню і укоріненню рослин. На сьогоднішній день дослідженнями науковців ННЦ «Інститут землеробства НААН» виявлено ефективні препарати для покращення розвитку кореневої системи рослин проса на початкових етапах органогенезу, що забезпечує збільшення енергії проростання, дружність сходів та покращення подальшого росту й розвитку рослин навіть у надзвичайно посушливих умовах. Підсилюється дія цих препаратів за їх позакореневого внесення під час вегетації.
Строки сівби та глибина загортання насіння. За сівби проса в умовах цьогорічної весни визначальним чинником все ж таки є не дефіцит вологи, а температура прогрівання ґрунту. Враховуючи теплолюбність культури, просо потрібно сіяти тоді, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння впродовж 2-3 діб встановиться на рівні +14-+15°С. За прогнозами синоптиків така температура може установитися в середині першої – другій декаді травня. Цей період співпадає з оптимальним часом сівби проса у Лісостепу та Поліссі. Рання сівба проса затримує появу сходів, може призвести до пошкодження їх заморозками і надмірного забур’янення площ внаслідок повільного початкового росту культури.
Тому просо, на відміну від інших культур, не зважаючи на 20-30 мм опадів впродовж 25-26 квітня, висівати раніше середини І декади травня не потрібно. Запасів вологи у ґрунті вистачить для швидкої і дружньої появи сходів за встановлення оптимальної температури у посівному шарі.
Способи сівби та норми висіву насіння. Оптимальною нормою висіву проса за рядкового способу сівби є 4,0-4,5 млн шт./га схожих насінин. За широкорядного способу сівби посівну норму зменшують на 25%, а за стрічкового – на 10-15 %. В умовах дефіциту вологи, коли верхній шар ґрунту пересушений, глибину загортання насіння доцільно збільшити до 4-5см.
Збільшувати норму висіву насіння внаслідок посушливих умов недоцільно, оскільки просо має високу здатність до саморегуляції щільності стеблостою.
Після сівби посіви проса необхідно обов’язково закоткувати, оскільки просо, як будь-яка дрібнонасінна культура, вимагає тісного контакту насінини з ґрунтом. Без коткування дружних і вирівняних сходів не можливо отримати навіть за оптимальних умов зволоження і температурного режиму.
Матеріал підготував: завідувач відділу адаптивних інтенсивних технологій зернобобових, круп’яних і олійних культур ННЦ “Інститут землеробства НААН”, канд. с.-г. наук Любчич Олександр Григорович.
тел.: +38 (097) 552-43-33
e-mail: slyubchich@ukr.net