iznaan@ukr.net 
Упродовж першої та другої декад квітня в Україні спостерігалися несприятливі агрометеорологічні умови для росту та розвитку озимих та ярих зернових культур. Такі умови складалися внаслідок сухої сонячної погоди без ефективних опадів, значних коливань температури повітря (від інтенсивних заморозків до високих денних температур), критично низької відносної вологості повітря (нижче 30 %), суховійних явищ. За даними Українського гідрометеорологічного центру внаслідок сильних тривалих заморозків у першій декаді квітня відмічено пошкодження листкової поверхні рослин озимих та ярих зернових культур, а в місцях, де спостерігали найнижчі температури повітря та ґрунту (мінус 8-15°С), були випадки повної загибелі посівів пшениці озимої. Особливо несприятливими були значні коливання температури повітря, які створювали подвійний стрес – у нічні години від заморозків, вдень – від високих температур повітря та відсутності достатньої вологи у ґрунті.
На ранні ярі зернові культури такі погодні умови впливали жорсткіше, проявлялася шкідлива дія найсильніших заморозків першої та другої декади квітня – спостерігали пожовтіння, місцями засихання листків та рослин. Одночасно на ранніх посівах, де також відмічено пошкодження рослин заморозками у першій декаді квітня, відбувалося і відростання нових зелених листків.
Стійкість рослин проти заморозків і ступінь пошкодження їх визначаються багатьма чинниками: загартуванням рослин, інтенсивністю і тривалістю заморозків, часом їх настання, швидкістю зниження температури, умовами відтавання рослин після заморозків та ін. Температура, нижче якої рослини під час вегетації пошкоджуються або гинуть, є критичною. Критична температура пошкодження залежить від стану рослини, попередніх умов росту і погоди, стадії розвитку, сорту, віку, режиму відтавання замерзлих тканин, тривалості дії низьких температур тощо. На стійкість культур проти заморозків впливає також агротехніка, особливо велике значення має оптимальний режим живлення.
Не завжди після заморозків рослини гинуть. Вони можуть відновити життєдіяльність, коли повністю відтануть. Важлива роль при цьому належить ранковому опроміненню рослин прямою сонячною радіацією. Виявляється, що рослини, які зазнали впливу заморозків, але ранком після сходу сонця не опромінювалися (були затінені), у переважній більшості випадків переносять заморозки набагато краще, ніж ті рослини, які після припинення заморозків зазнавали прямого сонячного освітлення. Це явище пояснюється тим, що при швидкому нагріванні рослини не встигають відновити тургор і дефіцит вологи, який утворився в їх клітинах під час танення льоду. Пошкоджені заморозками рослини гинуть від висихання.
Слід зауважити, що заморозконебезпечний період в Україні триває до середини травня. Ймовірність заморозків у ранні весни за статистикою метеорологічних спостережень складає 50 %. Тому навіть за досягнення необхідних значень прогрівання грунту слід пам’ятати про це при визначенні термінів сівби пізніх ярих культур.
Встановлено, що найнебезпечнішими для рослин є заморозки, які бувають після настання середньої добової температури повітря 15 оС, або після стійкого переходу її через 10 ºС.
Вважається, що температура, за якої починається пошкодження сходів ячменю ярого і гороху, становить ‑7…‑8 ºС, а температура загибелі більшості рослин складає –8…‑11 ºС, для вівса –8… ‑9 та ‑9… ‑11 ºС, для пшениці ярої –9…‑10 та ‑10… ‑12 ºС відповідно.
Отже, стратегія подальшого догляду за посівами ранніх ярих зернових культур повністю залежатиме від інтенсивності впливу таких небезпечних метеорологічних явищ як заморозки, температурні стреси, посуха тощо. За незначного пошкодження рослин ярих зернових культур низькою температурою (пошкоджені лише верхні частини листкових пластинок), за життєздатної кореневої системи і подальшій появі нових листків, догляд за посівами можна розпочати із застосування препаратів антистресової дії, що включають амінокислоти, гуматні добрива, кремнієві та калійні препарати для зниження негативної дії заморозків. Ефективність антистресантів підвищується у поєднанні їх із хелатизованими розчинами мікроелементів. Також ефективними будуть позакореневі підживлення рідкими формами азотних добрив: КАСами, розчином карбаміду тощо. Кращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС – ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну й похмуру погоду цю операцію можна проводити впродовж дня. Максимальна ефективність КАСів буде тоді, коли розчин залишається на поверхні листків тривалий час. Не слід застосовувати КАС при температурі вище 20°С, низької відносної вологості повітря, у сонячний день, тому що у цих випадках можливі опіки листкової поверхні рослин. Найбільш схильні до опіків молоді листки. В усі фази розвитку рослин розчини КАС навіть при дозі 10 кг азоту на 1 га можуть спричиняти опіки листків, однак вони не призводять до зниження врожаю. Тому доза азоту в формі КАС у позакореневе підживлення не повинна перевищувати 10-20 кг/га д. р. за обов’язкового розведення водою в співвідношенні 1:4 через можливі опіки листків.
Важливою перевагою розчину карбаміду перед іншими азотними добривами, у випадку використання в рекомендованих концентраціях для позакореневого підживлення, є його низька здатність викликати опіки. Слід відмітити, що за високої концентрації розчин карбаміду так само, як і розчини аміачної селітри може їх викликати. Тому внесення одночасно з карбамідом сірчанокислого магнію у 3% концентрації зменшує небезпеку виникнення опіків від карбаміду та забезпечує ефективніше використання азоту. Оптимальний вміст карбаміду в робочому розчині для позакореневого підживлення зернових колосових культур становить: на початку кущіння – 18 %, на початку виходу в трубку – 12 %, на початку колосіння – 6 %.
Надалі система догляду за ярими зерновими колосовими культурами повинна бути спрямована на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою, забезпечення рослин елементами живлення, контролювання та дотримання належної фітосанітарної ситуації у посівах.
Для зниження забур’яненості посівів ранніх ярих зернових культур перевага надається післясходовому внесенню гербіцидів, коли бур’яни знаходяться у фазі сім’ядоль. Найкраще обприскувати посіви ярих зернових з середини ІІ-го до середини ІІІ-го етапу органогенезу (повна фаза кущіння). Вносити гербіциди на посівах ярих зернових культур, які зазнали температурного ранньовесняного стресу, краще тоді, коли рослини вийшли з нього, оскільки додаткове накладання гербіцидного ефекту може їх пошкодити.
За умов засміченості однорічними двосім’ядольними бур’янами застосовують гербіциди: 2,4Д 500, в.р (0,9–1,7 л/га), Агрітокс (гербітокс) (0,7–1,7 л/га), 2М–4Х, в.к. (0,9–1,5 л/га), Старане, к.е. (0,5–0,7 л/га) та ін. Проти однорічних двосім’ядольних, у т.ч. стійких до 2,4 Д та 2М–4Х, ефективними будуть Базагран М, в.р. (2,0–3,0 л/га), Гроділ Максі (9–11 г/га), Аркан (0,02 л/га), Формула (10–15 г/га) у поєднанні з ПАР. Проти однорічних та деяких багаторічних двосім’ядольних застосовують препарати Логран, в.г. (6–10 г/га), Адор, в.г. (15 г/га), Барель, в.р.к. (0,15–0,3 л/га), Дезормон, в.р. (0,8–1,4 л/га), Альфа–Дикамба, в.р.к. (0,2–0,3 л/га), Дікамерон Гранд, в.р.г. (0,09–0,12 л/га), Еллай Супер, в.г. (15 г/га), Шефілд, к.е. (0,6–0,8 л/га), Магнум, з.п. (15 г/га), Лінтур, в.г. (0,12–0,15 л/га), Триггер ВГ (15–25 г/га) та інші, дозволені згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». За присутності у посівах однорічних злакових бур’янів доцільно провести обприскування гербіцидами Пума супер, м.в.е. (1,0 л/га), Аксіал, к.е. (1,0 л/га) , Еверест, в.г. (35–120 г/га), а за наявності багаторічних злакових внести гербіцид Монітор 750, в.г. (13–26 г/га) + ПАР Генамін (0,4–0,6 л/га).
У фазах сходи – 3–й листок (І–ІІ етапи органогенезу) необхідно контролювати чисельність шкідників і у разі перевищення ЕПШ: п’явиць – 10–15 жуків на 1 м2; смугастих хлібних блішок – 6–12 екз./м2, або 300 екз./100 помахів сачком; шведських мух – 30–50 екз./100 помахів сачком, або 5–10 % пошкоджених стебел; злакових попелиць – 5–10 особин на рослину при 50 % заселенні рослин, провести крайове або суцільне обприскування посівів одним з рекомендованих інсектицидів: Бі-58 новий, к.е. (1,5 л/га); Данадим Мікс, КЕ (1,0 л/га), Карате 050 ЕС, к.е. (0,15–0,20 л/га); Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,15–0,20 л/га); Пірінекс 480, КЕ (1,0–1,2 л/га), Сумі–альфа, КЕ (0,2–0,3 л/га) та ін.
У фазах вихід у трубку – колосіння (ІV –VІІІ етапи органогенезу) може виникнути необхідність проведення захисту посівів від п’явиць за чисельності 150–200 і більше личинок на 1 м2; злакових попелиць – 5–10 особин на стебло. Проводять вибіркове обприскування посівів в осередках шкідника одним з препаратів: Золон 35, к.е. (1,5–2,0 л/га); Карате 050 ЕС, к.е. (0,15–0,20 л/га); Моспілан, ВП (0,10–0,12 кг/га), Нурелл Д, к.е. (0,75–1,0 л/га); Сумі–альфа, КЕ (0,2–0,3 л/га); Фастак, КЕ (0,1–0,15 л/га); Ф’юрі, в.е. (0,10 л/га).
У фазах вихід у трубку – цвітіння (ІV– ІХ етапи органогенезу) може виникнути необхідність у захисті посівів від плямистостей листків, борошнистої роси, іржі, септоріозу листків та колосу, фузаріозу колосу за таких умов, як і озимих зернових культур. Обприскування посівів проводять одним із рекомендованих препаратів: Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,4–0,5 л/га); Бампер Супер 490, к.е. (0,8–1,2 л/га); Імпакт Т, к.с. (1,0 л/га); Рекс Дуо, к.е. (0,4–0,6 л/га); Тілт–Турбо 575 ЕС, КЕ (0,8–1,0 л/га); Фолікур 250 ЕW, ЕВ (0,5–1,0 л/га). Для зменшення пестицидного навантаження та збереження довкілля рекомендується використовувати біологічні препарати з високою технічною ефективністю: проти борошнистої роси та септоріозу листків – Біокомплекс БТУ, р. (0,3–2,5 л/га), Фітоцид, р. (0,5–0,6 л/га); проти септоріозу колосу та кореневих гнилей – Планриз БТ, в.с. (1–3 л/га), Гаупсин, р. (4–6 л/га), Фітоцид, р. (0,5–0,6 л/га); проти хлібних жуків – Актофіт, к.е. (0,4 л/га); Натургард, в.р. (1,0 л/га) та ін.
У фазі формування зерна (Х–ХІ етапи органогенезу) необхідно запобігати втратам зерна від шкідників за чисельності, що перевищує ЕПШ: злакових попелиць – 20–30 екз./колос, хлібних жуків 3–5 екз./м2, пшеничних трипсів – 30–50 екз./колос, шкідливих хлібних клопів – понад 8–10 екз./м2. Обприскування крайових смуг або суцільне проводять одним з рекомендованих інсектицидів: Актара 240 SC, к.с. (0,15 л/га); Бі–58 новий, к.е. (1,5 л/га); Децис ф–Люкс, ЕС, КЕ (0,20–0,25 л/га), Кайзо, ВГ (0,15–0,2 л/га), Карате 050 ЕС, к.е. (0,15–0,20 л/га); Карате Зеон 050 СS, мк.с. (0,1–0,3 л/га), Суперкіл 440, КЕ (0,7 л/га); Фастак, к.е. (0,10–0,15 л/га) та ін.
У разі значного пошкодження рослин ранніх ярих зернових культур критично низькими температурами (висохла вся надземна частина) слід ретельно проекспертувати підземну частину. За підсихання первинної кореневої системи у нерозкущених рослин, а також пошкодження вузла кущіння та конуса наростання у розкущених, вимушеним технологічним заходом є культивація для підготовки ґрунту під пересів пізніми ярими культурами – просом, соєю, гречкою, кукурудзою, сорго.
Матеріали підготував:
Завідувач відділу адаптивних інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук Юла Володимир Михайлович