Колектив ННЦ «ІЗ НААН» висловлює глибоке співчуття рідним, близьким та друзям родини з приводу непоправної втрати –смерті МАЗУРА ГЕНРІХА АДОЛЬФОВИЧА.

27 Листопада, 18:40
Новини

Колектив Національного наукового центру «Інституту землеробства НААН» висловлює глибоке співчуття співчуття рідним, близьким та друзям родини з приводу непоправної втрати – смерті МАЗУРА ГЕНРІХА АДОЛЬФОВИЧА. Видатного вченого у царині агрономічного ґрунтознавства, відтворення родючості ґрунтів, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка Національної академії аграрних наук України, заслуженого діяча науки і техніки України.

Народився Генріх Адольфович Мазур 23 листопада 1936 р. в с. Городківка (колишнє с. Крупське) Крижопільського району Вінницької області. З 1958 по 1963 р. навчався в Українській сільськогосподарській ака­демії на факультеті ґрунтознавства і агрохімії. Впродовж 1963 – 1974 рр. —  молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії агроґрунтознавства Українського науково-дослідного інституту землеробства. З 1974 по 2011 р. — завідувач лабораторії агроґрунтознавства Інституту землеробства НААН (смт Чабани Київської області). З 2011 р. — головний науковий співробітник відділу агроґрунтознавства і ґрунтової мікробіології цього інституту.

Науковий шлях Генріх Адольфович розпочав в мережі Української сільськогосподарської академії, де 1968 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Якісна оцінка орних земель Київської області». В 1990 р. в Харківському сільськогосподарському інституті захистив докторську дисертацію на тему: «Наукові основи технології розширеного відтворення і регулювання родючості дерново-підзолистих ґрунтів Українського Полісся». У 1992 р. Г. А. Мазуру було присвоєно вчене звання професора за спеціальністю ґрунтознавство і агрофізика.

Г. А. Мазур був відомим ученим у галузі агрономічного ґрунтознавства, зокрема як провідний спеціаліст з проблем відтворення родючості, фізико-хімії, агрохімії та хімічної меліорації ненасичених ґрунтів.

Особливу увагу він зосереджував на теоретичному обґрунтуванні сутності родючості ґрунтів, її видів і форм прояву, зокрема поняття взаємозв’язку природної та антропогенної (штучної) родючості, потенційної та ефективної форм. Г. А. Мазуром уперше було встановлено закономірності вмісту і співвідношення форм кальцію та магнію в дерново-підзолистих ґрунтах, параметри сезонної і незворотної міграції рухомих сполук цих елементів, обґрунтовано методичні принципи вивчення їхнього кругообігу та балансу, визначено оптимальну періодичність вапнування ґрунтів України. Ним науково обґрунтовано оптимальні параметри вмісту в ґрунтах гумусу, фосфору і калію, строки, способи та матеріальні затрати для їхнього досягнення в аграрному виробництві залежно від культури землеробства. Визначний учений теоретично обґрунтував і експериментально довів доціль­ність застосування природного цеоліту-клиноптилоліту на легких ґрунтах, розробив високоефективний спосіб їхнього окультурення на основі глибокопрофільного екранування.

Наукова школа Генріха Адольфовича включає низку визначних відкриттів, описаних у наукових працях світового рівня, та плеяду науковців-послідовників. Він є автором понад 220 наукових праць, у тому числі (у співавторстві) 6 монографій, чотирьох винаходів. Під його науковим керівництвом захищено 13 кандидатських дисертацій та продовжують роботу 3 доктори наук.

Неодноразово був членом експертних рад ВАК та МОН, НААН та НАН України . Нагороджений срібною медаллю ВДНГ колишнього СРСР та двома дипломами І ступеня ВДНГ України. Обраний у 1995 р. членом-кореспондентом УААН, у 1999 р. — дійсним членом (академіком) УААН (ґрунтознавство). Результати досліджень Г. А. Мазура широко відомі за межами України. Він був членом Європейського товариства охорони ґрунтів, дійсним членом Нью-Йоркської академії наук. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2000), двома медалями (1970, 1975), Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1978) та іншими почесними відзнаками.

Генріх Адольфович був взірцем професіоналізму вченого, мав невичерпну працелюбність, безкінечну наукову пошуковість, а разом з тим, людяність, здатність прийти на допомогу молодим науковцям в опануванні новітніх наукових напрямів. Світ втратив ще одну світлу людину.

Шановні рідні, близькі та друзі!

Прийміть наші щирі та глибокі співчуття. Нехай добрий, світлий спомин про Генріха Адольфовича назавжди залишиться у серцях рідних, колег й усіх, хто його знав, любив і шанував. Нехай Всевишній дасть сили Вам і Вашим близьким перенести біль втрати рідної людини. Жодні слова не зможуть його зменшити, але ми щиро поділяємо Ваше горе, невимовно сумуємо разом із Вами та підтримуємо Вас у годину скорботи. Схиляємо голови у глибокій повазі до Генріха Адольфовича Мазура. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у наших серцях.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!