iznaan@ukr.net 
29 січня 2024 року у малій конференц-залі Президії НААН (м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9) відбулося засідання розширеного бюро Відділення землеробства, меліорації та механізації Національної академії аграрних наук України. Порядок денний передбачав заслуховування звітів про виконання у 2023 р. програм наукових досліджень НААН. Захід проходив під головуванням академіка-секретаря Національної академії аграрних наук України, академіка НААН В.Ф. Камінського. До участі у засіданні було запрошено провідних вчених України з питань землеробства, меліорації, механізації, ґрунтознавства, агрохімії, мікробіології.
З доповіддю про виконання Програми наукових досліджень НААН 02 «Системи землеробства за оптимізації землекористування в агроландшафтах» («Системи землеробства і землекористування») виступив директор Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», член-кореспондент НААН М.А. Ткаченко, який наголосив, що за сучасних умов мілітарних дій і майбутнього поствоєнного відродження України агропромисловий комплекс залишається чи не єдиною галуззю, яка формує експортний потенціал держави. Тому розроблення наукових основ інноваційного спрямування розвитку основоположної його галузі – землеробства у системі ефективного землекористування на еколого-ландшафтній основі – є одним з найактуальніших проблем вітчизняної аграрної науки.
Доповідач ґрунтовно висвітлив результати фундаментальних, прикладних та короткотермінових прикладних досліджень за 57 завданнями, що входили до програми у 2023 році та були спрямовані на розроблення:
- інноваційних програмних засад у сфері раціонального використання та охорони земель;
- новітніх систем землеробства для Полісся, Лісостепу і Степу України, зокрема удосконалення структури посівів, чергування культур та ефективності польових сівозмін, систем обробітку ґрунту, контролювання сегетальної рослинності, удобрення та заходів збереження і відтворення родючості ґрунтів;
- науково-методичних основ функціонування органічного виробництва сільськогосподарської продукції в аграрних господарствах України.
Зокрема, за підпрограмою 1 «Оптимізація землекористування і захист ґрунтів від ерозії в агроландшафтах» визначені та обґрунтовані системоутворюючі зв’язки між елементами ерозійної геосистеми, узагальнено та поглиблено систему оцінювання ландшафтно екологічної ситуації в системах землекористування за урахування екстремальних погодно-кліматичних умов, нові підходи до методики моніторингу ерозійно-акумулятивних процесів в деградованих агроландшафтах, що сприятиме реалізації довгострокових цілей сталого розвитку систем землеробства і землекористування. Розроблено експериментальний «Проєкт рекультивації агроландшафтів залежно від ступеню та стану порушеності території».
У результаті досліджень за підпрограмою 2 «Високопродуктивні екологічно збалансовані системи землеробства для Лісостепу і Полісся України» встановлено аспекти впливу сівозмінного фактору та різних рівнів інтенсифікації на водний і поживний режим ґрунту, урожайність та продуктивність еколого-економічно збалансованих різноротаційних сівозмін для виробництва конкурентоспроможної продукції, відтворення та збереження родючості ґрунту й охорону довкілля в умовах Лівобережного та Правобережного Лісостепу і Карпатського регіону України. Визначено особливості формування водного і поживного режимів, показників щільності будови ґрунту, урожайності та продуктивності екологічно збалансованих різноротаційних сівозмін залежно від тривалого застосування різних систем полицевого обробітку та технології No-till, вплив способів обробітку ґрунту і гербіцидів на формування видового складу сегетальної рослинності і актуальної забур’яненості сівозмін, визначено зміни родючості ґрунтів Лісостепу і Полісся за основними фізико-хімічними показниками залежно від доз і форм хімічних меліорантів та добрив, розроблено наукові принципи хімічної меліорації ґрунту за рахунок оптимізації удобрення культур сівозміни із застосуванням лужноземельних елементів і мікробних препаратів, сформовано систему показників трансформації органічної речовини, біологічної і мікробіологічної активності ґрунту за різних рівнів удобрення. Для умов Прикарпаття розроблено технологічну схему ефективного використання післяжнивних решток попередників і сидератів в агротехнологіях. Розроблено екологічно безпечні та енергоефективні системи удобрення в сівозмінах з короткою ротацією Лівобережного Лісостепу України.
За підпрограмою 3 «Сталі системи землеробства для зони Степу» обґрунтовано умови формування урожайності культур сівозмін залежно від способів обробітку, оптимізації водно-фізичних властивостей та регулювання біологічної активності ґрунту в сівозмінах зони Степу; визначено вплив місця культур у сівозміні та обробітку ґрунту на забезпечення посівів вологою і поживними елементами протягом вегетаційного періоду, а також ушкодження шкідниками і хворобами. Створено базу даних продуктивності та економічної ефективності вирощування культур в сівозмінах. В умовах Північного Степу отримано вихідні дані щодо напрямів кількісно-видової трансформації фітоценозів бур’янів за різних систем землеробства та підвищення ефективності захисту посівів культур сівозміни на основі механічних та біологічних методів з метою зниження втрат урожаю.
За підпрограмою 4 «Системи землеробства для виробництва органічної сільськогосподарської продукції» визначено динаміку фізико-хімічних і агрохімічних показників ґрунту при застосуванні засобів за органічного ведення землеробства в сівозмінах Лісостепу і Полісся; встановлено оптимальні параметри елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур за органічної системи землеробства; встановлено особливості фітоценотичного взаємовпливу культурних та сегетальних видів рослин, розроблено систему еколого-безпечного функціонування органічного землеробства на неполивних землях Південного Степу; отримано наукову інформацію щодо ефективних засобів контролю шкідливих організмів в посівах пшениці ярої та сої та наукове обґрунтування їх використання в органічному землеробстві. Розроблено рекомендації «Елементи системи захисту рослин картоплі від грибних хвороб за вирощування на основі органічного землеробства в зоні Полісся України».
М.А. Ткаченко ознайомив присутніх з пропозиціями, наданими центральним і місцевим органам влади щодо нормативно-правового забезпечення розвитку галузі землеробства; відомостями щодо науково-організаційної роботи із рекламування наукових розробок; видання літератури та публікаційної активності установ мережі НААН, які брали участь у виконанні програми, окреслив актуальні напрями і перспективи подальших досліджень.
Підсумовуючи вище сказане, М.А. Ткаченко наголосив на тому, що розроблення нових та удосконалення існуючих основних елементів комплексних зональних систем землеробства за оптимізації землекористування, застосування агротехнологій конкурентоспроможного виробництва якісної продукції рослинництва, збереження та відтворення родючості ґрунтів в умовах змін клімату, яким присвячені наукові дослідження, що входять до Програми наукових досліджень НААН 2 ««Системи землеробства за оптимізації землекористування в агроландшафтах» (Системи землеробства і землекористування)», є актуальним для забезпечення продовольчої безпеки України, сталого розвитку сільського господарства держави в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення, а також виробництва якісних продуктів харчування для здоров’я нації.
Рецензенти ‑ член-кореспондент НААН В.М. Сінченко, заступник директора з наукової роботи Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, член-кореспондент НААН А.П. Шатковський, заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН, С.А. Романова, заступниця генерального директора з наукової діяльності Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», а також експерт академік НААН С.А. Балюк, директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН ‑ у своїх виступах наголосили, що представлений звіт висвітлює наукові здобутки установ мережі НААН в галузі землеробства, які спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки України та сталого розвитку сільського господарства держави в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення та заслуговує позитивної оцінки.
До обговорення долучилися: В. М. Булгаков, В. І. Кравчук, А.Д. Балаєв, О.Г. Тараріко. Було надано позитивну оцінку роботи наукової установи.
Звіт схвалено та рекомендовано до затвердження на засіданні Президії НААН.