iznaan@ukr.net 
03.08.2021 в с. Ксаверівка Друга на базі «Виставково-інноваційного центру НААН» відбувся форум «Українські крупи: гречка та просо». Сьогодні виробники, науковці, переробники зустрілися з метою не лише поділитися та ознайомитися з агроновинками, а й обговорити нагальні проблеми в галузі сільського господарства. Здебільшого форум був присвячений виробництву таких важливих культур, як гречка та просо, однак було приділено увагу також обговоренню глобальних питань забезпечення продовольчої безпеки держави та здоров’я нашого населення.
Активну участь в організації та проведенні заходу взяли директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Микола Роїк, директор Інституту інноваційної біоекономіки Сергій Володін, директор ННЦ «Інститут землеробства НААН» Віктор Камінський, директор Департементу агропромислового розвитку Мінагрополітики Віштак Ігор та інші.
Директор Іллінецького аграрного коледжу, голова правління БІОЛан Україна Василь Пиндус, розповів про історію створення асоціації та допомогу україно-швейцарського проеку у багатьох питаннях, в тому числі в лобіювання закону України про органічне виробництво, у створенні першого в Україні сертифікаційного органу в органічному виробництві, виведенні органічної продукції України (вівсяні пластівці) на Європейський ринок. На базі Іллінецького аграрного коледжу за сприяння швейцарської компанії «Афіда», була створена платформа, яка є базою для науки, навчання, проведення семінарів. Вона надає науковцям можливість працювати з аспірантами, а фермерам отримувати відповіді на питання та рекомендації від партнера проекту ННЦ «Інститут землеробства НААН».
Сергій Громовий (Міжнародна асоціація гречки») навів порівняльний статистичний аналіз виробництва гречки в період 2010-2021 років. На даний час Україна серед 24 країн виробників гречки змагається за 4-5 місце її виробництва в світі, хоча раніше займала 3-те. За його словами в умовах сьогодення головною технологічною проблемою гречкосіїв у світі є низька врожайність цієї культури. Сергій Миколайович наголосив на тому, що зі збільшенням урожайності гречки вдвічі, ця культура перейшла б у нішу стабільно рентабельних. Другою проблемою є зниження споживання гречки в Україні. Планка, на яку мають орієнтуватися селекціонери та виробничники для того щоб галузь розвивалась, це вирощування 500 тис. тон гречки, 200 тис. тон – крупи, 100-150 тис. тон – як експортний потенціал. Учасники форуму звернули увагу поважних гостей з Мінагрополітики на необхідність державного регулювання роздрібної ціни на гречку.
Микола Роїк розповів про важливість гречки для бджільництва і бджіл для гречки. Якщо гречка запилюється за допомогою бджіл, якість та насіння зростає. Цвітіння гречки також дозволяє збільшити пасічницький сезон на 5-6 тижнів. Микола Володимирович звернув увагу присутніх на проблему недостатності посівних площ ентомофільно запильних культур.
Директор ННЦ «Інститут землеробства НААН» Віктор Камінський наголосив на цінності проса як харчової культури, адже воно містить вп’ятеро більше калію і магнію, порівняно з рисом та іншими круп’яними культурами. Сьогодні ми спостерігаємо інший підхід до використання проса – не лише для виробництва крупи, корму, а й у фармакології та виробництва біоетанолу. Виробництво спирту з проса є вигіднішим, порівняно з іншими культурами. Амілопектинові сорти проса селекції Інституту землеробства мають амілопектину новий склад зернівки та дозволяють на 20% збільшити вихід спирту з 1 т проса. Просо вирощувати економічно вигідно, оскільки воно використовує 25% вологи від ваги насінини, ця культура є високоадаптивною і може бути перспективною для вирощування на півдні України. Тому просо є культурою сьогоднішнього та завтрашнього дня.
Після пленарної частини й обговорення учасники форуму ознайомилися з сортами гречки та проса, представленими на демонстраційному полігоні. Серед проса селекції Інституту було представлено амілопектиновий сорт Чабанівське: високоврожайний (4,8-5,5 т/га), поєднує ознаки амілопектинового типу крохмалю зернівки, ранньостиглості, посухостійкості, стійкості до вилягання й осипання. Рекомендований для вирощування в Лісостеповій зоні України. Зі звичайним складом зерні представлені сорти Омріяне, Заповітне, Київське 96. Це сорти інтенсивного типу з урожайністю 5,0-6,5 т/га, універсального використання. Вони характеризуються стійкістю до вилягання, осипання, посухи, хвороб. Високостійкий до ураження одночасно 8 расами сажки із 13-ти відомих, а також має підвищену стійкість до ураження меланозом ядра зернівок. Рекомендовані для вирощування в зонах Полісся та Лісостепу України.
Серед сортів гречки було представлено уже відомі й затребувані (Антарія, Син 3/02, Українка, Рута), а також новозареєстрований сорт Покровська. Усі спредставлені сорти належать до різновидності алята. Є середньостиглими, високоврожайними (3,1-3,8 т/га), екологічно пластичними, стійкими до вилягання, з високим фотосинтетичним потенціалом. Рекомендовані до вирощування в зонах Полісся, Лісостепу, Степу України.
Форум пройшов інформативно, насичено та продуктивно. Підводячи підсумок варто зазначити, що організація подібних заходів, із залученням представників різних ланок – виробничників, науковців, влади та бізнесу – сприяє новому підходу до вирішення вже давно існуючих аграрних проблем та питань.
