Особливості проведення весняно-польових робіт у 2020 році в умовах недостатнього вологозабезпечення у зонах Лісостепу та Полісся

Стан посівів озимих зернових культур у Лісостепу і на Поліссі та запаси продуктивної вологи в ґрунті у взаємозв’язку з агрометеорологічними умовами

Перехід середніх добових температур повітря через +5 °С на більшій частині території країни, за даними Українського гідрометеорологічного центру, відбувся у надзвичайно ранні строки – вже 2–4 березня, що на 25 днів раніше середніх багаторічних строків. У західних областях до кінця березня перехід середніх добових температур повітря через вказану межу ще не відбувся, однак середня місячна температура була близькою до +5 °С. Сума ефективних температур вище +5 °С в областях, де стійкий перехід відбувся, на 31 березня досягла 50–115 °С, що характерно для середини квітня.

Агрометеорологічні умови останньої декади березня були досить складними практично для усіх культур і оцінювалися, переважно, як малосприятливі, однак поки що некритичні. Нехарактерна для березня надзвичайно низька вологість повітря, яка упродовж 3–9 днів знижувалася до 16–30 %, за посилення швидкості вітру до 5 м/с і більше виникали слабкі холодні суховії, що пригнічували рослини. Повернення холоду із короткочасними досить інтенсивними морозами та (у багатьох областях) більш тривалими, було взагалі характерним для клімату України у березні. Для рослин озимих зернових культур суттєвої загрози у поточних фазах розвитку (переважно кущіння) не виникало. Однак, у багатьох областях відмічали пошкодження листкової поверхні, як пшениці озимої, так і більш вразливих ячменю та ріпаку. У західних областях під час похолодання 22–25 березня середньодобові температури повітря були мінусовими (від мінус 1 до мінус 6 °С), мінімальні температури знижувались до 3–11° морозу, внаслідок чого відмічалось тимчасове припинення вегетації озимини. Незважаючи на три хвилі інтенсивних похолодань, які спостерігалися у березні, середня місячна температура повітря виявилася на 3,5–7,5 °С вищою за норму і становила від 4,5–5,5 °С у західних та північно-західних областях до 5,6–7,5 °С тепла на решті території країни. Схожий за аномально високою середньомісячною температурою був березень 2014 р. У найтепліші дні місяця максимальна температура повітря підвищувалася до 18–22 °С

Упродовж останньої декади березня спостерігалися значні коливання температури ґрунту на глибині 5 та 10 см від плюс 8–15 °С у найтепліші дні на початку декади до плюс 3–4 °С у період похолодання. Значні перепади температури, нічне підмерзання ґрунту, низька вологість повітря, посилення вітру обумовлювали інтенсивну витрату вологи з верхніх шарів ґрунту. Хоча завдяки періодичним зниженням температури верхній 0–10 см шар ґрунту на більшості площ ще був зволожений достатньо. Одночасно, істотно збільшилися площі, де цей шар ґрунту був майже зовсім сухий. Навіть в окремих районах західних областей на піщаних та супіщаних ґрунтах спостерігалося пересихання верхнього 5-ти сантиметрового шару ґрунту, що затримувало та ускладнювало проростання насіння та утворення сходів посіяних ранніх ярих зернових та зернобобових культур. За подальшого дефіциту опадів може виникнути проблема з появою сходів ранніх ярих та ростом і розвитком усіх сільськогосподарських культур. Одночасно низькі температури дещо стримали витрату вологи із глибших шарів ґрунту. В середньому за третю декаду вміст продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см зменшився на 10–20 мм, або на 7–14 % від середніх багаторічних показників.

У березні місячна кількість опадів знову виявилася значно меншою від норми. Середня обласна кількість опадів переважно становила 40–60 % до норми, лише в окремих районах східних, центральних та західних областей місячна кількість опадів виявилася на рівні 80–100 % норми, внаслідок цього на переважній частині посівних площ країни запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–100 см оцінювалися як найнижчі для ранньовесняного періоду. Запаси продуктивної вологи шару ґрунту 0–20 см були строкаті – від 20 до 40 мм. Станом на 31 березня запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–20 см під озимими культурами на більшості площ ще були достатніми – від 21 до 35 мм. На окремих площах західних та східних областей орний шар ґрунту був перезволожений – більше 40 мм продуктивної вологи. Порівняно із минулою декадою збільшилися площі із недостатнім (11–20 мм) для ранньовесняного періоду зволоженням 0–20 см шару ґрунту. Вміст продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ становив 121–160 мм, на окремих площах західних областей – 170–180 мм. У багатьох районах Київської, окремих районах Рівненської, Чернігівської та центральних областей запаси вологи залишалися на рівні найнижчих для ранньовесняного періоду – 75–110 мм продуктивної вологи.

В цілому ж прогрівання та ступінь зволоження верхніх шарів ґрунту дозволили в надзвичайно ранні строки (на 3–4 тижні раніше середніх багаторічних термінів) провести сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Проте значні коливання середньодобових температур від мінус 1 °С до 6,5 °С впродовж третьої декади березня за існуючого вологозабезпечення стримувало появу сходів ранніх ярих культур.

Агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих та ранніх ярих культур у першій декаді квітня також були малосприятливими через відсутність ефективних опадів, сильні заморозки (до 3–8 °С) та суховії. Внаслідок таких погодних умов першої декади квітня запаси продуктивної вологи у грунті продовжували знижуватися, на окремих площах верхній 0–10 см шар грунту був слабкозволоженим, а на піщаних грунтах – сухим.

За результатами моніторингу стану посівів, озимі зернові культури у регіоні діяльності ННЦ «Інститут землеробства НААН» (Київська область) відновили весняну вегетацію 2 березня, що майже на дві декади раніше середніх багаторічних термінів. Рослини озимих зернових культур оптимальних термінів сівби відновили весняну вегетацію переважно на ІІІ етапі органогенезу (фаза кущіння), пізніших термінів сівби – на початку кущіння (ІІ етап органогенезу).

Незважаючи на три хвилі короткочасних похолодань (до від’ємних нічних значень), з початку відновлення весняної вегетації до кінця першої декади квітня сума активних температур вище +5 °С склала 270 °С (208 °С у 2019 р. за ВВВ 4 березня), сума ефективних вище +5 °С становила 120 °С (88 °С у 2019 р.). Опадів за березень випало 11 мм, що становить 29 % місячної норми, а за першу декаду квітня – 1 мм (7 % декадної норми). За 38 діб весняної вегетації мінімальна відносна вологість повітря 16 разів опускалась нижче 30 %, що у поєднанні з частими від’ємними нічними температурами та денними сухими вітрами негативно впливало на ростові процеси озимих зернових культур, появу сходів ранніх ярих культур та інтенсивно знижувало запаси продуктивної вологи у грунті, які на кінець березня становили 23–25 мм у шарі ґрунту 0–20 см і 75–101 мм у шарі ґрунту 0–100 см (залежно від попередника).

На кінець першої декади квітня рослини озимих зернових культур оптимальних термінів сівби знаходилися у фазі виходу у трубку. Зокрема, рослини пшениці озимої перебували на початку V етапу органогенезу за Куперман, або на 31 стадії розвитку за ВВСН. Коефіцієнт кущіння 3,2–3,5. Висота рослин 26,0–29,0 см, довжина конуса наростання 1,80–2,10 мм. Стан посівів був переважно добрий.

Рослини тритикале озимого перебували наприкінці IV – на початку V етапу органогенезу за Куперман, або на 30–31 стадії розвитку за ВВСН. Коефіцієнт кущіння 2,8–2,9. Висота рослин 24,0–25,0 см, довжина конуса наростання рослин 1,85–1,95 мм.

Рослини жита озимого перебували наприкінці V– на початку VІ етапу органогенезу за Куперман, або 32–33 стадії розвитку за ВВСН. Коефіцієнт кущіння 3,8–4,5. Висота рослин 28,0–30,0 см, довжина конуса наростання 4,5–5,5 мм. Стан посівів переважно добрий.

Таким чином, у рослин озимих зернових культур відмічається прискорення розвитку щонайменше на 1,5–2 декади порівняно із середніми багаторічними термінами.

Ярі зернові колосові культури (пшениця яра, ячмінь ярий, овес, тритикале яре), висіяні на початку третьої декади березня, перебувають у фазі сходів, або на 09–10 стадії розвитку за ВВСН.

Більше інформації: Особливості проведення весняно-польових робіт у 2020 році в умовах недостатнього вологозабезпечення у зонах Лісостепу та Полісся