Особливості проведення сівби озимих зернових культур під урожай 2020 року в регіоні діяльності ННЦ «Інститут землеробства НААН»

23 Вересень, 14:09
Новини Новини галузі Новини землеробства Новини інститута

З 15 вересня у лісостеповій частині Київської області розпочалися оптимальні терміни для сівби озимих зернових культур. Проте, відсутність ефективних опадів уже впродовж 36 днів у нашому регіоні створило складні умови зволоження ґрунту на площах призначених під сівбу озимих зернових культур. За даними Українського гідрометеорологічного центру, запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту (0-20 см) на більшості площ, призначених під сівбу озимих культур, залишаються в межах недостатніх (1-7 мм), верхній (0-10 см) шар ґрунту зовсім сухий.

Враховуючи результати досліджень ННЦ “Інститут землеробства НААН” та інших науково-дослідних установ і багатий виробничий досвід господарств, оптимальними строками сівби озимих зернових культур у Лісостепу Київській області є: пшениці озимої та тритикале озимого – з 15 по 30 вересня, допустимі до 5 жовтня, ячменю озимого – з 20 по 30 вересня, допустимі до 10 жовтня, жита озимого (диплоїдні сорти та їх гібриди) – з 20 вересня по 5 жовтня, допустимі до 10 жовтня, (тетраплоїдні сорти та їх гібриди) з 20 по 30 вересня, допустимі до 5 жовтня. У поліській зоні Київської області оптимальними строками сівби пшениці озимої та тритикале припадають на період з 10 по 20 вересня, допустимі – до 25 вересня; для жита озимого, відповідно – з 15 по 25 вересня і допустимі до 30 вересня.

Аграріям слід звернути увагу на строки сівби за нестачі продуктивної вологи в ґрунті. За сівби озимих зернових культур в абсолютно сухий грунт, агрономічно неповноцінні опади (менше 10 мм) зможуть зволожити грунт до глибини загортання насіння, спровокувавши цим появу сходів, що можуть потім загинути від подальшої відсутності опадів та нестачі вологи. Тому, в цих випадках можливі деякі відхилення від оптимальних строків сівби у сторону допустимо пізніх, але в розумних межах, пам’ятаючи, що за близьких до норми погодних умов зимового періоду озимі, посіяні у пізні строки, не зможуть сформувати нормального стеблостою, будуть ослабленими і не дадуть повноцінного врожаю.

На даний час особливу увагу слід зосередити на підготовку грунту під сівбу озимих зернових культур. Система обробітку ґрунту під озимі культури у нинішніх умовах має забезпечувати нагромадження та максимальне збереження вологи, яка залишилась в ґрунті після збирання попередника, знищення бур’янів, створення вирівняного посівного ложа для якісного загортання насіння на оптимальну глибину. Після попередників, які пізніше звільняють поле (кукурудза, ультраранні сорти сої та соняшника), коли розрив у часі між збиранням і сівбою мінімальний, основний та передпосівний обробіток грунту і сівбу проводять в єдиному технологічному циклі. Зазвичай використовують сучасні дискові борони та комбіновані агрегати, які мають у своєму складі культиваторні лапи чи диски малого діаметру, вирівнювачі та котки, що забезпечують високу якість підготовки ґрунту за один прохід. Оранка як захід обробітку ґрунту у цьому випадку не застосовується з причини її нижчої продуктивності, браку часу та більшого ризику втрати вологи з посівного шару. Глибина передпосівного обробітку не повинна істотно перевищувати глибину загортання насіння. Поверхня обробленого ґрунту має бути дрібно грудкуватою, вирівняною без гребенів і борозенок з метою мінімалізації втрат вологи. Формування крупногрудковатої поверхні ґрунту за неякісного обробітку сприятиме зростанню загальної площі випаровування вологи.

Передпосівний обробіток на зораних площах краще проводити комбінованими агрегатами як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва (Європак-600, Комбінатор, АГ-6, ККП-6 та ін.). При відсутності таких агрегатів підготовку ґрунту виконують культиватором з боронами, а краще культиваторами з обертовими боронами.

Передпосівну культивацію у системі осіннього обробітку потрібно проводити поперек або під кутом до напряму проведення основного обробітку ґрунту на глибину заробляння насіння з перекриттям проходів на 15-20 см.

Як правило, сівба більшості зернових культур технологічно поєднується з боронуванням або прикочуванням (яке за необхідності, особливо за посушливих умов, проводять одразу після сівби кільчасто-шпоровими та кільчасто-зубчастими котками. При цьому забезпечується ущільнений вологий прошарок у насіннєвій зоні та пухкий поверхневий шар).

З метою якнайповнішого врахування природно-кліматичних факторів та організаційно-економічних умов у господарствах доцільно висівати 3-4 сорти, які б відрізнялися за скоростиглістю, реакцією на ґрунтово-кліматичні умови та особливостями агротехніки, що, в підсумку, сприятиме більш повній реалізації генетичного потенціалу сорту.

Обов’язковим профілактичним заходом підготовки насіння до сівби після його очищення та сортування є протруювання. Протруювання насіння проводять одним із рекомендованих препаратів, що ввійшли до „Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні в 2019 році”. В останні роки при протруєнні насіння використовують комплексні препарати з інсектицидно-фунгіцидним спектром дії. Для протруєння насіння озимої пшениці проти комплексу насіннєвої, ґрунтової, аерогенної інфекції та комплексу ґрунтових і наземних шкідників доцільно застосовувати нові препарати з фунгіцидною та інсектицидною дією Юнта Квадро, т.к.с. (1,5–1,6 л/т) і Селест Топ 312,5 FS, т.к.с. (1,5–2,0 л/т). Дієвим заходом підвищення стійкості рослин до вірусних хвороб та інших стресових факторів є обробка насіння (одночасно з протруєнням) мікроелементами та стимуляторами росту.

За умов недостатнього зволоження і високої температури повітря протруйники із різних хімічних груп по-різному діють не тільки на збудників хвороб, але й на саму рослину. За таких умов необхідно використовувати препарати Вінцит 050 CS, к.с., Вінцит Форте SC, к.с., Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с., Сертікор 050 FS, т.к.с., що добре діють за підвищених температур, стимулюють ріст рослин і не проявляють ретардантного ефекту. У посушливі роки застосування протруйників на твердій і м’якій пшениці має також деякі особливості. На м’якій пшениці можна використовувати практично всі препарати, а на твердій перевагу необхідно надавати препаратам на основі карбоксину і тираму.

Норма висіву насіння повинна забезпечувати оптимальну густоту продуктивного стеблостою. Вона залежить від попередників, вологості та родючості ґрунту, строку сівби і біологічних властивостей сорту. В основу розрахунків норми висіву повинна покладатися необхідність одержання густоти сходів рослин у межах 400–450 шт./м2 для сортів з низьким коефіцієнтом кущіння, а для сортів, що інтенсивно кущяться – 350–400 шт./м2. За розбіжності між показниками лабораторної схожості та енергії проростання на 10% і більше норму висіву потрібно підвищувати на 8–10%.

Встановлено оптимальні норми висіву насіння середньостиглих сортів пшениці озимої у північній частині Лісостепу (за узагальненими даними науково-дослідних установ), які становлять 4,5-5,0 млн схожих насінини на гектар. Для напівкарликових сортів норму висіву доцільно збільшувати на 15-20%. Її також збільшують за несприятливих умов для отримання дружніх сходів, у разі запізнення з сівбою, в умовах дефіциту ґрунтової вологи, несвоєчасного збирання попередників та на малородючих ґрунтах, за розбіжності між показниками лабораторної схожості та енергії проростання більше ніж на 10 % тощо.

Глибину загортання насіння встановлюють враховуючи тип ґрунту, вологозабезпеченість під час сівби, якість насіння, сортові особливості, специфічну дію різних протруйників та інших препаратів на ріст колеоптиле, особливості сівалок, прогноз погоди тощо.

За якісного передпосівного обробітку ґрунту і наявності в ньому продуктивної вологи глибина загортання насіння має становити не більше 5 см (оптимум 3-4 см). За посушливих умов глибину загортання потрібно збільшувати, висіваючи насіння тільки у вологий шар грунту. Недопустимо сіяти озимі у напівсухий грунт, коли вологи достатньо лише для набухання насіння. На таких площах слід сіяти тільки після зволоження ґрунту в межах допустимих строків сівби, що гарантуватиме добру перезимівлю озимих.

У разі запізнення з сівбою, а також після обробки насіння препаратами, що мають ретардантний ефект, глибину загортання обов’язково потрібно зменшувати (до 2,5-3,0 см), а норму висіву збільшувати.

Важливо забезпечити не тільки оптимальну глибину загортання (3-4 см), а й щоб вона була однакова для всіх висіяних насінин. Неоднакова глибина є причиною неодночасності сходів, зниження польової схожості і формування рослин та стебел, невирівняних за ступенем розвитку.

Глибиною загортання регулюється морозо- і зимостійкість. Відомо, що у верхніх шарах ґрунту температура зимою підвищується приблизно на 3°С на кожний сантиметр заглиблення. Проте надто глибоке загортання не сприяє перезимівлі, позаяк сходи з’являються ослабленими та із запізненням.

Від глибини загортання насіння залежить тривалість періоду сівба – сходи. Встановлено, що збільшення глибини загортання пшениці озимої після 6 см на кожні наступні 2 см польова схожість знижується на 20 %, а з’явлення сходів затримується на добу.