Select Page

Відділ селекції і насінництва круп’яних культур

Відділ селекції та насінництва круп’яних культур працює над вдосконаленням генетичних основ селекції створюючи нові сорти та гібриди, розробляє нові та вдосконалює існуючі методи селекції цих культур, контролює роботу з первинними ланками насінництва нових сортів.

Проводять дослідження по вдосконаленню геномів круп’яних культур: гречки – за елементами структури продуктивності, рівнем адаптивності до абіотичних факторів середовища; проса – за врожайністю та стійкістю до біотичних факторів – найбільш поширених шкодочинних хвороб.

Науковий пошук направлений на виявлення генетичної природи ознак продуктивності, адаптивності, технологічних властивостей та харчових якостей круп’яних культур, що обґрунтувало розробку методів індексної селекції, які забезпечують зміну морфофізіологічної структури генотипів в напрямку раціонального співвідношення генеративної та вегетативної маси з ефективним перерозподілом асимілятів на користь плодоутворення та його повноцінного завершення навіть в екстремальних умовах середовища.

Виходячи з еволюції геному гречки та стратегії використання найбільш ефективних сучасних методів селекції перехреснозапильних культур проводяться дослідження по використанню ефекту гетерозису: багаторазового – при створенні сортів – синтетиків; одноразового – при створенні сорто- та міжлінійних гібридів.

З використанням методів індексної селекції та ефекту гетерозису в інституті створені та зареєстровані та впроваджені в виробництво 8 сортів гречки :(Лілея, Українка, Антарія , Оранта, СИН – 3/02, Ольга, Надійна, Мальва), які займають 2/3 посівних площ, відведених під культуру в Україні.

Задіяний арсенал способів та методик розширення поліморфізму генофонду гречки (інбридинг, генетичний рекомбіногенез, індексна селекція та інші) дозволили створити нові унікальні генотипи у вигляді донорів та генджерел, як цінний вихідний матеріал, з метою використання в подальшому підвищенні ефективності практичної селекції.

На рівні винаходу розроблено метод подолання міжвидової несумісності гречки, що дало змогу інтрогресувати цінні ознаки диких видів (донорів) культурній гречці; запатентовано метод отримання трансгенних рослин до гербіциду біалофосу.

Ведуться дослідження по вдосконаленню геному проса на підвищення врожайності та її стабільності, расоспецифічної стійкості до сажки та поліпшенню якості зерна і крупи.

Селекційний матеріал створюється шляхом генетичної рекомбінації генів, що несуть господарсько-цінні ознаки та розсередження у різних внутрішньовидових джерелах проса, з використанням конвергентних схрещувань, послідуючих доборів і оцінок ліній за продуктивністю, тривалістю періоду вегетації, стійкості до несприятливих факторів середовища, стійкості до сажки та меланозу і особливо за якостями зерна крупи (крупність, плівчастість, вміст білку та протеїну і т.д.).

Генетичні джерела високобілковості та восковидності створюються методом генетичного рекомбіногенезу шляхом поєднання цінних ознак, розсереджених у двох ботанічних підвидах (у звичайного проса – адаптивність та високий рівень продуктивності; у підвиду восковидного проса – наявністю амілопектину та високий вміст білку в зерні).

В результаті багаторічних досліджень, проведених на чолі з професором Ямовським І.В. і продовжених його учнями, створено 7 сортів проса – Сонячне, Київське 87, Сяйво, Лісове, Київське 96, Новокиївське 01 та Омріяне, які внесено до Реєстру сортів рослин України.

Таким чином, дослідження по використанню методів індексної селекції та ефекту гетерозису – у гречки, генетичного рекомбіногенезу та доборів у проса, які базуються на особливостях видової генетики цих культур забезпечили вагомі результати та перспективу подальшого підвищення ефективності селекційної роботи.