Select Page

Відділ агроґрунтознавства і ґрунтової мікробіології

Відділ агроґрунтознавства і ґрунтової мікробіології заснований у складі Центральної агрохімічної лабораторії у 1900 р., з якої було започатковано сучасний ННЦ «Інститут землеробства НААН». У 1932 році була організована окрема лабораторія, у витоків її діяльності якої стояли Г.Г. Махов, М.М. Годлін, Г.М. Самбур, Н.Б. Вернандер. Основним напрямком роботи лабораторії в 30-ті роки ХХ ст. були дослідження ґрунтового покриву та картування ґрунтів. Наслідком цих робіт стала перша ґрунтова карта України (1937 р.). У повоєнні роки (1945-1952 рр.) продовжувалися дослідження ґрунтів, зокрема солонцевих, ненасичених, болотних, вивчалися їх властивості, потенціал продуктивності та заходи з підвищення родючості.

Усі науково-дослідні роботи були узагальнені в монографії “Почвы УССР” (1951 р.), що удостоєна золотої медалі та премії АН СРСР ім. В.В. Докучаєва (Н.Б. Вернандер, М.М. Годлін, Г.М. Самбур, С.О. Скорина). У середині 50-х років співробітниками  проведені дослідження ґрунтів 96-ти МТС і обстеження ґрунтового покриву по майбутній трасі північно-кримського каналу (Г.М. Самбур, І.Г. Захарченко, І.А. Власюк, Є.М. Питулько). Очолював лабораторію протягом 20 років Самбур Г.М. (1945-1965 рр.). він був визнаним вченим-дослідником солонцевих ґрунтів не тільки в Україні, а й за її межами. У 60-ті роки ним запропоновано мікрорайонування ґрунтового покриву Київської області, яке стало основою для проведення якісного оцінювання ґрунтів, результати, якого узагальнені і опубліковані (Г.М. Самбур, Г.А. Мазур, А.І. Рак,  1968 р.).

З 1967 року дослідження в лабораторії були направлені на проведення агроґрунтового районування ґрунтів та вивчення заходів підвищення родючості солонців і карбонатних органогенних торф’яників (І.А. Власюк), дерново-підзолистих ґрунтів Полісся (Г.А. Мазур, В.М. Сімачинський, А.В. Барвінський, М.А. Ткаченко), солонцевих ґрунтів (М.П. Грабовський) чорноземно-лучних поверхнево-солонцюватих ґрунтів та чорноземів типових (М.М. Єрмолаєв), сірих лісових ґрунтів Лісостепу (М.А. Ткаченко, І.М. Кондратюк).

Дослідження на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся та сірих лісових ґрунтах Лісостепу впродовж 1969-2017 рр. у тривалих стаціонарних польових дослідах були направлені на вивчення ефективності хімічної меліорації, зокрема форм і доз меліорантів, їх поєднання з різними системами удобрення, тривалість дії, інфільтрації Са2+Мg2+ та ін.. Теоретично обґрунтована та експериментально доведена ефективність застосування природного цеоліту-клиноптилоліту як меліоранта комплексної дії на зв’язно-піщаних і супіщаних ґрунтах (Т.І. Григора); розроблено ефективний спосіб окультурення ґрунтів шляхом створення в профілі ґрунту екранів з різних органічних і мінеральних речовин (цеоліт, карбонати, доломіти) (Г.А. Мазур), доведено ефективність застосування сапонітових глин для меліорації кислих ґрунтів Лісостепу (М.А. Ткаченко, Я.І. Бойко). Результати досліджень широко висвітлені в книгах і монографіях, статтях і рекомендаціях з хімічної меліорації кислих ґрунтів.

Основні напрямки наукових досліджень

  • На сучасному етапі науково-практична робота відділу поєднує дослідження з питань відтворення і регулювання родючості ґрунтів у зоні Полісся і Лісостепу, їх охорони та раціонального використання.
  • Вивчаються закономірності сучасного генезису кислих ґрунтів, причини виникнення вторинної кислотності, процеси гумусоутворення та шляхи досягнення оптимальних показників і властивостей з метою підвищення ефективної родючості в елювіальних ґрунтах залежно від інтенсивності використання.
  • Здійснюється постійний моніторинг стану мікробних ресурсів в агроекосистемах та вивчення механізмів формування функціональної структури метагеному мікробних угруповань.
  • Досліджується зміна поживного режиму в агроґрунтах за різного агрохімічного навантаження та взаємодія корисних мікроорганізмів з рослинами з метою створення біопрепаратів комплексної дії для різних агроґрунтових умов.

Виробництву рекомендовані :

    • удосконалена технологія підтримувального вапнування ґрунтів;
    • технологія підвищення ефективності хімічної меліорації содово-засолених ґрунтів;
    • технологія цеолітової меліорації легких ґрунтів;
    • способи та строки досягнення оптимальних показників основних властивостей легких ґрунтів;
    • різноглибинний спосіб внесення вапнякових меліорантів, прискорена нейтралізація кислотності в орному шарі грунту;
    • технологія комплексної хімічної меліорації із застосуванням магнієвмісних меліорантів;
    • технологія хімічної меліорації ґрунту за оптимізації удобрення культур сівозміни (за видовим генотипним співвідношеннням) із застосуванням лужноземельних елементів і мікробних препаратів.

Відділ агроґрунтознавства і ґрунтової мікробіології, надає такі послуги:

  • Оцінка якісного стану ґрунтового покриву і надання рекомендацій, щодо ефективного використання сільськогосподарських угідь.
  • Аналіз фізико-хімічних властивостей ґрунту та встановлення необхідності та періодичності проведення хімічної меліорації.
  • Технологічний супровід проведення робіт з розкислення (вапнування) ґрунту.
  • Оцінювання структури ґрунтових мікробних угруповань у системі «ґрунт-рослина» і розроблення науково-методичних критеріїв їх покращення.
  • Експрес-визначення оптимальних доз добрив, меліорантів та мікробіологічних препаратів для заощадження ресурсів за інтенсивного землеробства.
  • Консультування з питань екологічно збалансованого розвитку агроекосистем за рахунок мікробних ресурсів;
  • Консультації по впровадженню сучасних комплексних агрозаходів спрямованих на підвищення ефективної родючості ґрунтів, ефективності мікроорганізмів та аналіз характеру їх взаємодії з рослинами в різних агрокліматичних зонах України  .

Відділом пропонується для використання під сільськогосподарські культури ряд бактеріальних препаратів:

  1. Нітрагін– це бактеріальний препарат, що містить клітини високоактивних бульбочкових бактерій, які здатні проникати в коріння бобових культур та утворювати кореневі бульбочки, в яких фіксується молекулярний азот атмосфери. При цьому покращується режим азотного живлення рослин, збільшується активність фотосинтезу та інших фізіологічних процесів. Крім того, бульбочкові азотфіксувальні бактерії синтезують біологічно активні речовини (вітаміни групи В, амінокислоти та регулятори росту), які покращують ріст рослин та підвищують їх стійкість до захворювань. В результаті цього підвищується урожайність зерна або зеленої маси (сіна) бобових, покращується їх якість, в ґрунт додатково  поступає з повітря 40-100 кг/га азоту, а також поліпшується екологічна стійкість і родючість ґрунтів. Для використання у виробництві відділом пропонується цілий ряд нових високоефективних  штамів (основних складових нітрагіну):

– під сою на основі бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum 634 б, 71Т, Нсб;

– під горох на основі бульбочкових бактерій Rhizobium leguminosarum 100, 200;

– під квасолю на основі бульбочкових бактерій Rh. phaseoli 8;

– під люпин білий і жовтий на основі бульбочкових бактерій Rh.lupini 21б, 367a;

– під вику на основі бульбочкових бактерій Rhizobium leguminosarum bv. vicae; під люцерну, конюшину та інші зерно-бобові культури.

Використання цих препаратів дозволяє отримувати додатково зерна 4,5-6,0 ц/га, підвищує вміст протеїну в зерні на 1,5-2,0%. Економічний ефект від їх використання (на прикладі сої – приріст урожайності 4,5 ц/га ) складає біля 4500 грн/га. Крім того, в ґрунт додатково поступає 40-60 кг/га біологічного азоту.

Вартість 1-ої гектарної дози нітрагіну розфасованої в поліетиленові пакети, становить 75 грн.

  1. Фосфонітрагін– це перший вітчизняний комплексний бактеріальний препарат на основі штамів бульбочкових бактерій (japonicum 634 б) та фосформобілізувальних мікроорганізмів для підвищення врожайності та поліпшення якості зерна сої.

Використання цього препарату забезпечує приріст урожайності сої на 4,5-8,0 ц/га, нагромадження в ґрунті 60-80 кг біологічного азоту та додаткове використання 40-45 кг/га Р2О5  важкодоступних фосфатів ґрунту. Економічний ефект від його використання (при мінімальному прирості урожайності сої 6,0 ц/га) складає 5400 грн/га. При цьому не враховується додаткове нагромадження в ґрунті 60-80 кг/га біологічного азоту та економії 40-45 кг/га Р2О5 фосфорних добрив.

Вартість 1-ої гектарної дози фосфонітрагіну розфасованої в поліетиленові пакети, становить 100  грн.

  1. Агробактерин– бактеріальний препарат на основі асоціативних азотфіксувальних мікрорганізмів для зернових культур (озимої та ярої пшениць, ячменю, кукурудзи, вівса, проса). Використання цього препарату забезпечує підвищення урожайності зернових на 3-5 ц/га та забезпечує додаткове нагромадження з повітря до 30 кг/га азоту. Економічний ефект від використання цього препарату (при мінімальному приросту – 3 ц/га зерна) складає 1000 грн./га. Використання агробактерину дозволяє на 25-50% зменшити або повністю відмовитись від обробки посівного матеріалу протруювачами насіння.

Вартість 1-ої гектарної дози агробактерину розфасованої в поліетиленові посудини, становить 65 грн.

Усі вищенаведені препарати можуть бути використані сумісно із стимуляторами росту типу Емістим-С, Триман, Івін та інші. При  інокуляції насіння цими препаратами норма протруювачів зерна зменшується на 25-50%, або можна повністю відмовитись від обробки посівного матеріалу протруювачами.

Відділ  агроґрунтознавства і ґрунтової мікробіології очолює доктор с.- г. наук Микола Адамович Ткаченко.

тел.  526-21-06; факс 526-11-07;

Е-mail: i.z.naan.tkachenko@gmail.com