Select Page

ОЗИМИНА 2018: На що звернути увагу

На основі визначення життєздатності рослин стан озимих культур оптимальних строків сівби, які ввійшли в зиму при нормальній густоті, частіше оцінюють як добрий, задовільний і незадовільний. Особливої уваги і спеціальної оцінки потребують посіви, які восени перед входом у зиму з різних причин знаходились у зрідженому стані зі слаборозвиненими рослинами, або де сходи тільки почали з’являтися.

Вважається, що посіви знаходяться в доброму стані за наявності життєздатних рослин не менше 90%. Імовірність виживання рослин на таких посівах в період після підновлення весняної вегетації до дозрівання може перевищувати 70-75%, що повинно сприяти формуванню високопродуктивного стеблостою і отриманню високого урожаю.

Стан посівів визначається задовільним при наявності в середньому 70-80% життєздатних рослин. Прогнозована імовірність виживання рослин може наближатися, або дещо перевищувати 60%. Фактична збереженість рослин і формування продуктивного стеблостою може суттєво змінюватися в той чи інший бік в залежності від зовнішніх факторів і технологічних заходів, які застосовуються в період догляду за посівами.

Якщо на посівах питома частка життєздатних рослин значно нижче 50%, то стан таких посівів вважається незадовільним.

Остаточний візуальний аналіз стану посівів озимих культур та підрахунки життєздатних рослин проводять при відновленні їх активного росту і після цього приймають рішення про наступний догляд.

Попри те, що перезимівля озимих культур у цьому році проходить у задовільних умовах, а їх стан на даний час не викликає особливого занепокоєння, залишаються ще певні ризики його погіршення до початку відновлення вегетації. По-перше – пошкодження рослин низькими температурами, адже існує ймовірність зниження середньодобових температур у лютому до 10-15 градусів морозу, а оскільки морозостійкість озимих до кінця перезимівлі знижується то це може викликати певні погіршення їх стану. По-друге – вимокання, бо випадання великої кількості опадів у вигляді снігу з наступним його таненням може призвести до затоплення посівів та їх зрідженості. По-третє – льодова кірка, оскільки у місцях, де залишився сніговий покрив, який не повністю розтанув під час попередніх відлиг, можливе утворення притертої льодової кірки.

Важливим фактором, який вплине на стан посівів озимих зернових культур і їх подальший розвиток в умовах цього року, буде час відновлення весняної вегетації. Якщо цей термін припаде на другу декаду березня із поступовим наростанням позитивних температур повітря, то навіть нерозкущені посіви озимих зернових культур зможуть поліпшити густоту продуктивних стебел за рахунок процесів весняного кущіння. Якщо ж відновлення весняної вегетації відбудеться у середньобагаторічні терміни (кінець березня – початок квітня) із швидким наростанням позитивних температур, то стан зріджених посівів не покращиться і слід очікувати зниження продуктивності озимих зернових культур. Пізнє відновлення вегетації є самостійним стресовим фактором навіть для неушкоджених рослин озимих культур, а в поєднанні з такими негативними чинниками, як вимерзання або льодова кірка, може призвести до значного зрідження посівів.

Від стану озимих культур перед відновленням весняної вегетації та від термінів його настання буде залежати стратегія проведення агрозаходів з ранньовесняного догляду за посівами, основними з яких є пересівання загиблих та підсівання зріджених посівів, ранньовесняне підживлення, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів росту, тощо.

Незначне промерзання ґрунту за час перезимівлі у більшості регіонів створюватиме передумови, які можуть викликати раннє відновлення вегетації озимих культур і прискорене настання фізичної стиглості орного шару ґрунту. За таких умов тривалість оптимальних строків проведення операцій з догляду за посівами озимих буде скорочена, що вимагатиме максимальної концентрації матеріальних ресурсів у цей важливий цикл польових робіт.

В першу чергу, на основі моніторингу стану озимих культур потрібно розподілити посіви на дві групи: для отримання урожаю та площі заплановані під пересів та підсів. Одночасно треба обстежити посіви на заселення мишовидними гризунами, забур’яненість та ураження хворобами. Ці заходи необхідні для планування робіт з догляду за посівами озимих у весняний період: підживлення, обробка фунгіцидами, гербіцидами та ретардантами. Внаслідок великих обсягів посівних робіт весною, пересів і ремонт площ під озимими культурами може затягуватися. В таких випадках критичні періоди росту рослин співпадуть з масовим розвитком багатьох хвороб та шкідників. За достатнього зволоження ґрунту у ранньовесняний період вимушене пересівання озимих зернових культур, які загинули внаслідок несприятливих умов перезимівлі доцільно провести, в основному, ячменем ярим та пшеницею ярою, а в умовах сухої весни – кукурудзою, гречкою, просом.

Для забезпечення швидкого відростання і формування повноцінної кількості продуктивних стебел, озимі необхідно підживити азотними добривами. При визначенні дози азоту у весняне підживлення обов’язково необхідно врахувати стан розвитку озимини після перезимівлі і запаси нітратного азоту у весняний період на основі результатів агробіологічного контролю, а також час відновлення весняної вегетації озимих культур.

На час проведення першого азотного підживлення озимих культур по, так званому, «мерзлоталому» ґрунту, такого стану ґрунту в цьому році можна і не дочекатися, враховуючи незначну глибину промерзання у багатьох регіонах. Таке підживлення особливо актуальне для слабкорозвинених посівів, бо воно забезпечує кореневу систему, що знаходиться у збідненому поверхневому шарі ґрунту, азотом на ранніх стадіях відновлення вегетації. На посівах добре розкущених озимих культур за умови їх доброї перезимівлі, підживлення рослин по мерзлоталому ґрунту в ранньовесняний період проводити не рекомендується. Його слід перенести на період через 8-10 днів після відновлення весняної вегетації, коли припиняються процеси весняного кущіння і внесений азот використовується для підтримання потенціалу колосу, а не витрачається на додаткові пагони.

Подальший ранньовесняний догляд за озимими культурами повинен бути спрямованим на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою: 550-600 шт./м2, дотримання відповідної фітосанітарної ситуації та якомога повнішого забезпечення рослини елементами живлення і вологою

Для досягнення високого рівня врожаю ярих зернових культур в умовах поточного року необхідно всі технологічні заходи спрямовувати на отримання дружних і своєчасних сходів, забезпечення рослин елементами живлення, досягнення оптимального розвитку 2-3 синхронно розвинених стебел на рослину, захист посівів від бур’янів, хвороб і шкідників. Дотримання зазначених вимог може бути досягнуте в першу чергу за умови оптимального розміщення культур за попередниками.

Враховуючи нестабільність погодних умов та розвиток посушливих явищ у останні роки, основним завданням підготовки ґрунту під сівбу ярих культур в умовах цього року буде максимальне збереження та накопичення запасів вологи у весняний період з метою забезпечення нею рослин впродовж  вегетації, а також проведення їх сівби у максимально стислі терміни.

При підготовці до проведення комплексу весняно-польових робіт потрібен індивідуальний підхід до кожного поля з урахуванням біологічних особливостей культур та грунтово – кліматичних умов зони вирощування.

Facebook спільнота

Ваш кошик